На перший погляд – звичайний приватний сектор, де старенькі садиби стоять вперемішку із сучасними котеджами більш заможних громадян. Однак Басівкут має цікаву і давню історію.
У минулі часи ця ділянка землі не входила до складу Рівного, а була окремим селом. Перша згадка про населений пункт під назвою Басів Кут припадає на 1429 рік – саме тоді село вперше фігурувало в офіційному акті того часу.
Філолог Я. Пур стверджує, що Бас – це, очевидно, ім'я або прізвисько людини, яка заснувала село, а слово «кут» означає закуток, маленьке поселення, що знаходиться на віддалі від цивілізації. Напевно, Басів Кут тих часів був тихою глухою місциною, куди рідко потрапляли приїжджі.
Існує ще одна версія виникнення назви цього району: припускають, що тут правив якийсь виходець із Туреччини, можливо, турецький паша, тож на честь цього село було названо Пашин Кут, що згодом трансформувалося в Башин Кут, а потім і в Басів Кут.
ПІДПИСУЙТЕСЯ НА НАШІ НОВИНИ У Telegram: Rivne1.tv
На сьогодні Басів Кут як складову частину Рівного зовсім не назвеш віддаленою та глухою місциною. Вулиця Басівкутська сполучає між собою кілька частин міста: один її кінець виходить на вулицю Чорновола поблизу одного з корпусів університету водного господарства, інший – на Дворецьку.
Чимало рівнян приїжджає влітку відпочивати на озеро Басівкут – на жаль, якість води в ньому залишає бажати кращого, тому більшість відпочивальників не наважується зануритися в нього, а лише приймає сонячні ванни чи сидить у найближчому кафе.
Джерело: ОГО
