"#мененевзяли сьогодні на 3 -тя відкрита дискусія "Файне місто", бо прийшла з сином. У описі події таке написали: "В рамках відкритої дискусії "Файне місто" всі, хто цікавляться архітектурою та найсучаснішими тенденціями у містобудуванні, матимуть рідкісну можливість зустрітися та поспілкуватися з Головним архітектором Львова Юліаном Чаплінським", - пише на своїй сторінці у соціальній мережі фейсбук Оксана Майборода.
"Що з дітьми не можна, дізналася уже на місці. Так от просто при всіх Ігор Проценко сказав: "Маму з дитиною попрошу вийти, бо ми передачу записуємо", хоча, здається, сам же й запросив через Фейсбук. Якби ще трохи почекав, то б не довелося соромитися, бо планувала виходити. Але б тоді не дізналася як ставляться, коли ти з дитиною," - додає рівнянка.
ПІДПИСУЙТЕСЯ НА НАШІ НОВИНИ У Telegram: Rivne1.tv
В коментарях активно почали обговорювати даний інцидент, адже це зовсім неприпустиме ставлення до матері з дитиною.
Небайдужий до жіночої долі Сергій Паладійчук ніби й намагався "розрулити" ситуацію поясненнями, що такого бути не може, але з вище написаного тексту Оксаною, таки може.
До слова, Оксана Майборода - молода мама, яка активно займається благоустроєм нашого міста.
Сам Ігор Проценко коментує ситуацію наступним чином: "Моїм коментарем може бути тільки це робоче відео, з якого очевидні три факти: 1) я взагалі не говорив тих слів, які мені приписує у своєму дописі Oksana Maiboroda 2) я не пропонував ій залишити приміщення чи заспокоїти немовля, натомість я просто звернув її увагу на те, що тут відбувається зйомка телеперадачі (це саме я пояснив перед початком запису усім присутнім, попросивши виключити мобільні телефони, але, нажаль пані Оксана запізнилася майже на півгодини, і можливо того не знала) 3) відчуваючи делікатність та певну незручність ситуації я все одно перед нею одразу вибачився. Додам, що над зйомкою передачі у вихідний день працювали 5 операторів, 1 звукорежесер, 3 журналісти та 9 учасників дебатів (2-є з них спеціально приїхали зі Львова), був орендований зал."
Ситуація склалася досить неприємна, і можна було знайти безліч інших способів зробити інакше, але маємо те, що маємо. І хочеться свято вірити в те, що таких прикростей більше не буде.
