Він товаришував з власником рівненської української книгарні Іваном Талащуком. З його донькою Галиною він був одружений. В свій останній приїзд до Рівного, перед приходом третіх совєтів, під час однієї із зустрічей Юрій Горліс-Горський заявив Уласу Самчуку, що "справу визволення України не програно". Улас у своїх споминах "На вороному коні" писав, що Юрій – "завжди оптиміст", для нього "клімат війни те саме, що для риби вода". "Ех, братику!.. – казав Юрій Уласу. – Ніяка холера нас не здушила і не здушить… Зрозуміло, що після… цієї, вибач, побєди кацапня задере носа, але… наша справа не програна! Не програна! Ми ще вернемось! Це пам'ятай! Ми тут забули свою люльку… Вони сюди прийдуть – це факт. Наставлять своїм героям і нашим холуям пам'ятників… Але ми вернемося за люлькою і всі ті пам'ятники знесемо на смітник. Це станеться!" Так і сталося . Рівне і Рівне нщина вже майже вичищені від пам'ятників більшовицьким холуям. Лишилося вичистити лише кілька.
