Гліб Олійник розповідає, що мовні інспектори не є страшними, адже вони будуть займатися не дрібницями а масштабними проблемами. Крім того, їх буде лише по одному на область.

У Верховній Раді впродовж місяця зареєстрували три законопроекти, що передбачають врегулювання мовного питання. Вони викликали хвилю інтересу й обурення серед українців. Недоліки й переваги поданих на розгляд ідей активно обговорюють у соцмережах.

Лінгвісти фіксують у нотатниках новотвори – мовна поліція, мовний патруль, шпрехенфюрери та метафори й гіперболи – мовна битва за Україну, тест на ефективність комунікації влади та суспільства, війна за ідентичність, в’язниця за мову, розстріл за суржик, мовний інспектор у плащі Бетмена та ін.

Як виглядають свіжоспечені мовні закони?

Отже зареєстровано три законопроекти:

– "Про мови в Україні" №5556, зареєстрований 19 грудня 2016 року;

– "Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні" №5669, зареєстрований 19 січня 2017 року;

– "Про державну мову" №5670, зареєстрований 19 січня 2017 року.

Що об’єднує три законопроекти?

У всіх текстах підкреслено те, що йдеться про регулювання мови тільки у державному та публічному вжитку, проект №5670 не дарма називається "Про державну мову" – у тексті послідовно вживається саме термін державна мова, що, по-перше, повсякчас підкреслює регулювання мови передусім у державному секторі, по-друге, апелює до мови як до символу державності.

Об’єднавчим чинником є й критика закону Ківалова-Колесніченка, який нардеп Андрій Тетерук влучно назвав законом трьох, а не двох К – Кремля-Ківалова-Колесніченка.

Ще один момент, який об’єднує – автори всіх проектів стверджують, що на їх запровадження не потрібні додаткові кошти з держбюджету. Чесно кажучи, трішки лукавлять. Адже принаймні два законопроекти – №5669 та №5670 передбачають впровадження нових інституцій – Національної комісії зі стандартів державної мови, Центру української мови, Термінологічного центру української мови та Уповноваженого із захисту державної мови включно з службою мовних інспекторів (законопроект №5670) чи Уповноваженого із захисту державної мови, мов національних меншин, регіональних (міноритарних) мов (законопроект №5669). Проте, як показує світовий досвід, інвестиції в культуру, зазвичай повертаються сторицею.

Що відрізняє три мовні законопроекти?

Ключовий принцип – законопроекти №5556 та №5669 описують як регулювання вжитку державної мови, так і мов національних меншин.

Натомість законопроект №5670 регулює тільки державну мову.

Щодо прав національних меншин, то автори обіцяють невдовзі представити на розгляд парламенту окремий законопроект, який буде регулювати ці питання.

А тим часом в соцмережах люди активно поширюють фотожаби і висміюють мовний патруль.



pic

pic

pic

pic

pic