Археологічні розкопки проведено з 16 червня по 31 жовтня 2016 р. на території, де за картографічними та писемними джерелами знаходився Рівне нський замок литовсько-польської доби, а в 30-х роках ХVІІІ ст. тут було збудовано князями Любомирськими палац.
У 2016 р. дослідження проведено на площі 160 кв. м. На площі розкопів відкрито ділянки оборонного рову і рештки підпорної стіни.
Заповнення рову було прокопано до глибини 2,0 м, але не до дна рову. Як показало буріння з допомогою ручного буру, максимальна глибина рову в межах розкопу № 1 перевищує 3 м. В цьому шарі знайдено нечисленні фрагменти гончарних посудин ХV – початку ХVІ ст. та поодинокі уламки цегли-пальчатки.
У заповненні рову зібрано велику кількість кераміки, виробів із скла, заліза, кольорових металів, монети ХVІІ–ХVІІІ ст. Найбільше знайдено уламків глиняних посудин ХVІІ–ХVІІІ ст.
Планіграфічні спостереження дозволяють зробити висновок, що оборонний рів був прямолінійний і перетинав давнє підвищення із північного заходу на південний схід. Вірогідно, цей рів відділяв головну укріплену частину замку (дитинець) від другої укріпленої частини.
Оскільки ґрунти в зоні оборонного рову виявились ненадійні, то тогочасні будівельникипровели додаткові роботи по укріпленню підпорної стіни: було забито велику кількість дерев’яних паль та вимуровано два контрафорси з північного сходу від стіни.
Проведені археологічні дослідження дали цінні матеріали для вивчення планування, оборонних об’єктів та матеріальної культури Рівне нського замку. Встановлено, що на території замку збереглися культурні нашарування, які свідчать про заселення цього підвищення на заплаві ріки Усті в мідному віці, в пізній римський час і за литовсько-польської доби. Матеріали досліджень представлені на виставці.
