Нині, як і тоді, маємо бути єдиними в наших прагненнях та діях. Адже тільки так ми зможемо побудувати вільну, демократичну, сильну, економічно і духовно багату державу – Україну.
1 грудня 1991 року на референдум було винесено одне питання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?». Текст Акту, ухваленого позачерговою сесією Верховної Ради УРСР 24 серпня 1991 року, яким проголошувалося створення самостійної держави – України, було наведено у виборчому бюлетені.
Референдум відбувся в усіх 27 адміністративних регіонах України: 24 областях, Автономній республіці Крим, Києві та Севастополі. У голосуванні взяли участь 31 891 742 виборці, або 84,18% тих, хто мав право брати участь у референдумі. На підтримку незалежності висловились 28 804 071 громадянин, або 90,32 % тих, хто брав участь у голосуванні. Зокрема, у Криму відповіли на запитання референдуму "Так, підтверджую" 54,19% громадян, у Севастополі - 57,07%, у Донецькій, Луганській, Одеській, Харківській областях підьвердили Акт про незалежність понад 80% виборців, в Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Рівне нській, Волинській, Житомирській, Київській, Хмельницькій, Черкаській, Вінницькій областях за незалежність проголосувало понад 95%, у решті областей - понад 90% громадян.
Референдум засвідчив, що джерелом української державності є воля народу.
Референдум мав імперативний характер, його рішення було загальнообов’язковим та не потребувало окремого затвердження.
За підсумками референдуму були зміцнені правові засади державного суверенітету, створені умови для подальшого розгортання державотворчих процесів у незалежній Україні.
Результат референдуму мав величезне значення: уже 2 грудня 1991 року Україну визнали Польща та Канада, 4 грудня – Литва і Латвія, а загалом упродовж першого року незалежності її визнали 140 держав.
За матеріалами Рівне нської обласної ради.
