А на землі вже осінь догорає, І до зими усі шляхи ведуть. У небеса душа моя злітає, Туди, де мрії чарівні живуть. Де диво-птахи в синьому просторі Торкаються до білих хмар крильми. Ну, а вночі там сяють ясні зорі І поглядом стрічаються з людьми. Моя душа захоплена красою, Що нам земля дарує восени. Я нею аж засліплена порою… А надворі вже голі ясени...