Дане свято було запроваджене Міжнародним Союзом Пекарів та Пекарів-кондитерів.
В Україні до хліба завжди ставилися дбайливо і з любов’ю, оспівуючи родючу землю, яка дарує головну їжу. Зовсім не дивно, що безліч прислів’їв і приказок присвячено хлібу, який символізує добробут і достаток, мир і здоров’я. У православних храмах парафіян причащають вином і хлібом, молодих зустрічають на порозі домівки батьки з короваєм і сіллю, а проводжаючи рідних у далеку дорогу, люблячі люди завжди дають з собою окраєць хліба.
Слід зазначити, що традиції випікання хліба мають давню історію. Здавна, перед тим як почати місити тісто, господиня молилася і просила у Бога благословення, що ставало запорукою вдалої випічки.
Наші бабусі, вимішуючи тісто, намагалися перебувати в гарному настрої. При цьому вони частенько наспівували душевні пісні. Поки тісто „підходило“, у хаті було заборонено голосно розмовляти, лаятися і грюкати дверима, а перед тим як посадити коровай у піч, над ним робили хрест.
В наш час деякі народні традиції, пов’язані з випіканням хліба, забуті, але любов до хліба супроводжуватиме людей завжди.
Існує безліч висловів та приказок про хліб:
Багато снігу — багато хліба.
Без солі, без хліба—немає обіда.
Без хліба —не обід; без капусти — не борщ.
Весна днем красна, а на хліб пісна.
Глибше орати — більше хліба мати.
Давайте, що попало, як не хліб, то сало.
Де оре сошка, там хліба трошки.
Держи хліб на обід, а слово на одвіт.
Дурне й сало без хліба!
Житній хліб —пирогів дід.
Зима без снігу — літо без хліба.
На чорній землі білий хліб родить.
Не буде хліба, не буде й обіда.
