Прем'єру епічної драми «Століття Якова» за однойменним романом-лауреатом літературної премії «Коронація слова» Володимира Лиса показали 30 вересня.
Стрічка «Століття Якова» – це історія людських стосунків на фоні історичних подій, які тривають з моменту закінчення Першої світової війни і до наших днів.
На долю героя випали війни, полон і втрата близьких, але найголовніше для Якова – зберегти людяність і здатність любити.
Думки рівнян щодо фільму різняться. Одні вважають, що для українського кінематографу - це великий крок вперед, інші радять все ж прочитати роман.
Користувачка Вікторія Володіна пише: "Не читала, але залишилась під враженнями від перегляду. Неперевершено. Гра акторів, украінська мова.....дуже приємно дивитися своє......українське." І ще кілька людей підтримують її думку.
Проте, користувач Robert Pires на поділяє думку вказану вище: "Примітивний фільм. На один раз. Дуже багато історичних ляпів, слабка режисура. Краще книгу почитайте. До речі, самому Лису фільм не сподобався."
Його підтримує Ірина Калюжна: "Irina Kalyuzhna Ну не врятує людей Вакарчук, якщо знімати не вміють) і дорогУ камеру купити - це ще далеко не все. Шкода, сюжет то цікавий, але хоча б декорації в хаті змінити могли, я думаю, що за 80 років дзеркало вже поб'ється, а замість старої посудної шафи якийсь буфет вже б купили. Надзвичайно багато ляпів. І чому нещасний Яків заслужив ціле століття суцільного листопаду? Хоч би вже снігом яким припало..."
А от користувач Only Smile вступає з ними у дискусію: "Дивна критика, проте має місце бути) До прикладу маю хату в Острозі, в якій є дзеркала котрим понад 80 років, та меблі котрі років 100, як льоду стоять. До поки бабуся була жива нічого не змінювалося в хаті( бабусі було 96 років)."
Скільки людей - стільки і думок, але, напевно, перед переглядом кожного фільму знятого за книгою, - її все ж варто прочитати.
