З цим днем пов'язано чимало традицій. Плетення і пускання на воду вінків, стрибки через багаття, збирання цілющих трав і звісно - пошук квітки папороті опівночі. Відтворювали традиції і цьогоріч. Фольклорні колективи з усієї України зібрала на фестиваль "Купальські роси" Житомирщина. Наша Тетяна Коваль теж там була, і пісні послухала, і на долю загадала.

Заспівати купальських пісень на Житомирщину у село Немиринці з'їхалося 17 колективів із 12 областей. Співали традиційно - голосячи, та на сучасний манер.

Сучасна обробка фольклору журі таки сподобалася. Головний приз та перше місце віддали "Калиті" із Черкас. Авторську пісню із фольклорними мотивами "Сопілка" дівчата виконали із реповими інтонаціями. А от найкраще виконали купальську пісню, саме традиційно, наші земляки. На фестиваль колектив привіз навіть власний атрибут.

За підрахунками організаторів фестивалю, на купала у Немиринці з'їхалося десять тисяч люду. Одеситка Анастасія на травах не знається, але вінок плела. Поблизу купальської сцени розмістилися ятки із крамом. Намисто, вироби із лози і звичайно ж вишивка. Бо ж яке свято без вишиванки!?

Найцікавіші забави фестивалю розпочалися надвечір. Із заходом сонця прикрасили Марену. Навколо неї танцювали із Купалом. За традицією, його опудало втопили, а з ним і усі людські страхи. А щоб очиститися від поганого та злого, парами стрибали через багаття. Близько півночі вогники купальського фестивалю почали згасати. У цей час найвідважніші парубки рушили у ліс - за квіткою папороті.