Свої роботи Дмитро Стецько називає кольоровою поезією. Бо їх зміст набагато глибший та масштабніший і виходить за межі та рами. Каже, творити його надихає історія, тому й на роботах у майстра відображені різні епохи. Тут і фігурки тварин, якими прикрашали стіни печер первісні люди і Мадонна великого Рафаеля, щоправда з-під пензля українського майстра - це заможна поміщиця. Переймається художник і долею України: написав цілу серію робіт. Але зізнається, схиляє голову лише перед сакральним, хоча церкви не розписує.
Поруч художника завжди дружина. Вона мистецтвознавець, організовує виставки. Пані Віра найбільший шанувальник та критик чоловіка-художника. Рівне нські художники побачили у експозиції революційні віяння. Стецька порівнюють із Малевичем. Імена художників набирають ваги, а їх творчий доробок стає безцінним - посмертно. Щоправда сучасним молодим художникам пощастило більше, адже перейняти досвід Дмитра Стецька, можуть вже зараз.
