22 червня 1941 року о пів на четверту ранку війська нацистської Німеччини без оголошення війни вдерлися на територію Радянського Союзу. Цим нападом відкрився Східний фронт Другої світової, який радянські історики охрестили Великою Вітчизняною війною. Суперечки про те, хто із двох тиранів - Гітлер чи Сталін збирався напасти першим, точаться й нині, в Україні події тих років і досі сприймають неоднозначно.

Саме Рівне на початку війни опинилося в епіцентрі військових дій. Вже 23 червня центр міста - перетворився на руїни. Саме на рівненському шляху ворог сконцентрував свої основні сили - адже це шлях на Київ. Стрімкому просуванню ворога протистояла військова танкова дивізія. Перші бої розгорнулися в районі Дубно та Рівного. Запекла сутичка сталася 28 червня. Коли радянські війська залишали місто. Проте бійці не здавалися - вони продовжували опір до останнього набою. Влітку 41 року на Рівне нщині загинули тисячі радянських воїнів. А під час усієї Великої вітчизняної війни в Рівному полягло більше 140 тисяч людей, утричі більше ніж проживало в місті до війни. Сьогодні у Рівному звучать тільки мирні постріли. Вони в пам'ять героїв, які загинули у роки великої вітчизняної війни. Нинішня влада каже, ідеологія радянського союзу то минуле. Втім і вона повинна працювати на наше майбутнє.

Заради цього майбутнього у роки війни загинули мільйони людей: військовослужбовців і мирних жителів. Сьогодні влада стверджує, що робить усе можливе, аби підтримати морально та матеріально ветеранів, учасників війни та всіх хто пережив її лиха. На дубенському меморіали - поминальна служба. промови , вінки та квіти. Серед тих, хто зібрався тут - ветеранів небагато. Більше - людей мирного часу. Вони кажуть, війна це серйозно, і впевнені - опинившись на місці родичів які воювали, і нинішнє покоління зуміло би дати відсіч ворогу. Сьогодні багато істориків впевнені, що події Великої Вітчизняної війни, особливо її початок, часто були загероїзованими. В історію безвідповідально втручалися радянські ідеологи, ставивши під сумнів героїчну самосвідомість, тріумфи та трагедію тих часів. Тому сьогодні радять, новому поколінню ретельніше вивчати історію того часу та вчитися самостійно її аналізувати. А головне жити так, щоб мільйонні жертви цієї війни не були марними.