Це літературознавче розслідування, у якому автор, серед іншого, робить сміливі припущення щодо «білих плям» у біографії Гоголя. А також пояснює, чому в творах письменника описуються волинські міста Дубно, Шумськ, Радивилів, хоча у його офіційній біографії згадок про перебування там немає.
Як розповів автор книги, доктор філософських наук, професор НУ «Острозька академія» Петро Кралюк, постаттю Миколи Гоголя він цікавиться давно.
- У мене є статті про нього, також у 2009 році вийшов роман «Римейк». Тим часом інтригуючими залишаються питання, чому події у повісті «Тарас Бульба» відбуваються саме в Дубно, а не, скажімо, в Білій Церкві чи в інших містах центральної або лівобережної України, де Гоголь точно бував. Також у його творах згадане містечко Шумськ, до того ж є описи місцевих краєвидів. І вони збігаються з тими, що існували в ті часи. Пише Гоголь і про Радивилів, зокрема, про митницю, яка там справді існувала. Натомість ніде в документах немає свідчень, що письменник подорожував цими місцями. То коли і за яких обставин він міг бути на Волині? Насправді є опис адрес, де проживав Микола Гоголь. І там можна помітити великий розрив із літа 1829 року і фактично до кінця року. Тому достеменно невідомо, де в цей період він був. І це цікавий момент, - вважає Петро Кралюк.
Автор припускає, що саме в цей період Микола Гоголь міг перебувати на Волині. До того ж, очевидно, робив це як агент таємної канцелярії, царської «охранки», куди, ймовірно, потрапив на службу. Адже самн тоді надійшла інформація, що на території Волині поляки готували повстання. Тому туди й послали агента.
Петро Кралюк також додає, що тези, викладені в книзі, сприймаються далеко не всіма, та й навряд чи будуть. Серед іншого у своїх дослідженнях автор розглядає гоголівські «Страшну помсту» і фрагменти другого тому «Мертвих душ», але найдетальніше досліджує «Тараса Бульбу».
Окрім того, він реконструював і світогляд «малоросійського» дворянства першої чверті дев’ятнадцятого століття, показуючи через нього підвалини і світогляд малоросійства як явища.
