Ми хвалимо дітей не замислюючись - зробили вони добру справу або ж просто так, аби зробити дитині приємно. Нерідко діти стають "заручниками" цих висловів та майже починають вимагати їх.
Для багатьох сімей це є початком небезпечного шляху до виховання дитини з упевненістю в тому, що малюкові усі винні, а зійти з цієї "доріжки" буває дуже важко.
Вважають, що похвала допомагає дітям ставати більш впевненими та урівноваженими в собі, але безконтрольні висловлювання можуть призвести до того, що дитина буде відчувати потребу в тому, щоб чути постійно слова вдячності та вихваляння.
Інколи малеча сама шукає приводи щось зробити, аби бути відміченими батьками чи сторонніми. Згодом, коли стають старшими їхня потреба в підтримці може зробити їх залежними від схвалення однолітків або друзів і перетворити на людей, котрі вважатимуть, що їм всі чимось зобов'язані, і відповідно, вимагатимуть до себе підвищеної уваги.
Тому нам, батькам, слід відкинути всі "благі наміри" й почати просто зараз змінювати мислення своїх маленьких "бездоганностей", використовуючи такі поради:
1. Навчайте дітей вчитися отримувати свою, внутрішню підтримку
Тобто - навчити дітей перейти від підтримки та схвалення із зовнішніх джерел (вас і всього іншого світу) на внутрішні (тобто від самого себе), аби вони могли розвити почуття власної гідності й не залежати від слів та дій інших людей. Батькам же важливо навчитись казати слова на кшталт: «Ти можеш пишатися собою» замінюючи «Я так пишаюсь тобою!». Це не означає, що ви не маєте права сказати дитині, що пишаєтеся нею, але слід також прищеплювати їй почуття внутрішньої гідності й мотивацію пробувати щось нове, не боятися при цьому приймати власні рішення.
2. Процес, а не кінцевий результат
У діалогах з дитиною змістіть акцент з результату кінцевого на задоволення від самого процесу виконання. Хваліть навіть приготування до контрольних робіт чи підготовку до аплікації, аніж оцінку за завдання чи акуратність наклеєних деталей. Коли діти зосереджені на процесі, вони навчаються отримувати максимальне задоволення від своїх, власних перемог, і в той же час не надто переймаються через поразки й менше залежать від інших людей.
3. Позбувайтесь ярликів
Навіть позитивні ярлики зовсім не допомагають малечі. Ми, як правило, про негативні ярлики та їх деструктивний вплив на дітей знаємо, але для того, щоб дитина не стала залежною від похвал, важливо триматись подалі й від позитивних ярликів також. Навчіть дитину тому, що успіх не приходить просто так, всього потрібно добиватися власними зусиллями. Працьовитість, наполегливість, прохання про допомогу - те, що може контролювати сама дитина та чого не повинна соромитися.
Зміни у дитині починаються зі змін у нас, дорослих. Змінюйте свій підхід до слів підтримки та схвалення дитини у трьох вищезгаданих порадах і ви побачите, як він/вона будуть реагувати. Дитина усвідомить, що окрім вашої батьківської любові та підтримки в неї є своя, власна підтримка самої себе.
