От дійсно, чого-чого "не вистачає" матусям - так це залякування від сторонніх, постійних кпинів, що все не так і все не те ;-). Це стосується виховання, годування, режиму і т.д. В тому числі і поцілунків в губи.
Здавалося б, ніжний "цьомчик" в губенята малюка, притулити його, поніжити-попестити - ну що в цьому поганого? Це вияв ніжності, турботи, щастя врешті-решт. Проте величезна кількість забобонів і людських переконань твердить - категорично цього не робити. Тож давайте розглянемо всі аспекти цього "цілувального питання".
1. Не цілувати в губи дитину, бо буде німим.
Такий вислів чули чи не всі матусі. Пов'язане це з тим, ніби маля, котре ще не говорить, так і залишиться безслівним, якщо його цілувати в губенята. Але наукового підтвердження цьому немає, так що сміливо цілуймо діток. Єдина пересторога, якщо мама чи хтось із родичів нездужає або ж є носіями неприємного герпесу на губах. В цьому випадку краще стримати свої прояви ніжності, вилікуватися, а вже тоді сміливо ніжити малюка.
2. Не цілувати, адже так ми передаємо дитині мільйони мікробів.
Однозначної відповіді на це запитання я так і не знайшла. Частина лікарів категорично "проти" - адже у дорослих своя патогенна, індивідуальна мікрофлора, і таким чином ми передаємо "зайві" мікроорганізми дитині, тим самим провокуючи захворювання, особливо уразлива слизова оболонка - очі, губи. Інша частина медиків категорично "за" - мотивують це саме обміном "мікробами" - тим самим змушуючи організм виробляти так звані антитіла до "чужих" вірусів та мікробів. В цій ситуації батьки та родичі повинні оцінювати власний стан здоров'я, або ж просто обмежити "цілувальний" контакт лишень для тих, хто постійно перебуває у тісному контакті із дитиною.
3. Діти, котрих часто цілували, виростають примхливими та плаксивими, а ще це може їх збентежити
Американський психолог Шарлотта Резник одного разу висловилася, що цілувння в губи є занадто сексуальним та може збентежити малюка. На що реакція матусь була миттєвою - вони "підірвали" мережу флешмобом, де на фото цілували своїх діток в губи. Психологи однозначні -якщо дитину постійно б'ють - вона тим самим віддячує іншим, коли малечу з дитинства цілують, проявляють любов до неї - вона й сама проектує в майбутньому таку ж поведінку до ближніх. Це стосується і хлопчиків і дівчаток. При поцілунках та обіймах головне дитині пояснити кого можна цілувати, а кого ні і чому. Головне не соромити і не лякати.
4. Поцілунки - запорука ніжності у дівчаток, мужності у хлопчиків.
Насправді, коли дитина народжується, для неї це неймовірний стрес, і тому саме заспокійливі обійми та поцілунки дають спокій та захист. Це стосується і хлопчиків, і дівчаток. Якщо в питанні ніжності до дівчаток суспільство більш толерантне, то при постійному цілуванні хлопчиків - категоричнітсь виростає. Подейкують, що з останніх виростають розбещені, примхливі, капризні, і аж ніяк не мужні чоловіки. Ось тут псизологи і кажуть своє "ні" - наспрвді, хлопченята виростають мужніми та тими, котрі вміють дарувати ніжність та турботу вже своїй майбутній сім'ї. Нагадаємо, і тіло і мозок має колосальну пам'ять - і всі почуття отримані у дитинстві, ми проносимо крізь все життя.
5. P.S.
Ніхто краще батьків не може знати, що добре, а що погано для дитини. Саме ви знаєте моменти, коли посварити, а коли приголубити. І справа не тільки у цілуванні в губи - є купа ніжних місць (ручки, ніжки, животик) куди можна "поцьомкати" своє дитинча. Головне та турбота, ніжність та близкість, котру дитина запам'ятовує на все життя, і проносить її та проектує вже на свою сім'ю та дітей.
Перефразуючи фразу відомого українського ведучого, скажу так: "Цілуймося, адже ми того варті".
