Межиріччя Тигру і Євфрату, береги Нілу і Азія, а на Американському континенті - територія сучасної Мексики - саме там вперше стали вирощувати рис і просо, ячмінь і овес, пшеницю і кукурудзу, які стали для багатьох націй і культур не тільки основою щоденного раціону, а й свого роду «візитною карткою».
Так, наприклад, для багатьох східних держав, у тому числі Японії та Китаю, таким символом став рис. Примітно, що в китайській мові дієслово «є» найчастіше передається поєднанням «чи фе», що дослівно означає «їсти рис».
На деяких східних мовах вираз «смачного!» в дослівному перекладі означає «пригощайтесь рисом», а «прийом їжі» - «рисова страва». Історія появи злакових і круп'яних культур у нас бере свій початок у часи Київської Русі (IX-XIII століття н. е.). Саме тоді селяни почали повсюдно обробляти жито, пшеницю, овес, ячмінь і просо, а приготовлені з них хлібобулочні, борошняні вироби і каші стали невід'ємним атрибутом столу.
Гречана крупа
Гречану крупу (ядриця і проділ) виробляють із зерна гречки, відокремлюючи ядра від плодових оболонок. Батьківщиною гречки є Північна Індія, де її називають «чорним рисом». Вік цього злаку налічує більше 5000 років. У Франції, Бельгії, Іспанії та Португалії його колись величали «арабським зерном», в Італії і самої Греції - «турецьким», а в Німеччині - «язичницьким зерном».
Гречку, яка потрапила до нас з Греції, за що і отримала свою назву (гречану крупу спочатку називали «грецькою»), вирощували задовго до того, як про неї дізналися в Західній Європі. У ХVIII-ХIХ століттях гречка навіть займала більші площі, ніж жито! Гречку їли і у свята, і в будні, і вона не приїдалася, адже ця крупа добре поєднується з м'ясом, рибою і овочами.
З неї готували начинки до різних страв, крупеники, гречаники і, звичайно ж, кашу, про яку раніше в народі шанобливо говорили: «Гречана каша - матінка наша».
Ця крупа багата залізом, фосфором і міддю, містить вітаміни групи В, а також рутин, що знижує шкідливий вплив радіації на організм людини.
Пшоняна крупа
Пшоняна крупа виробляється з пшона - насіння проса, які звільняють від зовнішньої оболонки. Пшоно буває білим, сірим, жовтим і навіть червоним, однак найбільш поширене пшоно жовтого кольору.
Родина проса - Китай, де воно було відоме за 3000 років до н. е. А другою батьківщиною цього злаку вважається Індія, звідки воно ще в I тисячолітті до н. е. потрапило в древній Іран, а потім у Вірменію та Грузію.
Пшоно багате рослинними білками і мікроелементами. Крім того, воно містить вітаміни групи В, які зміцнюють нервову систему, регулюють кров'яний тиск і підвищують нашу працездатність.
Кукурудзяна крупа (маїс)
Кукурудзяна крупа виробляється з зерен кукурудзи. Її батьківщина - Центральна і Південна Америка, де її вирощують уже понад 7000 років. Індіанці використовували в їжу не тільки зерна, але й волоті і стебла кукурудзи. У Європі кукурудзу почали обробляти тільки в XIX столітті.
Кукурудзяна крупа - цінний поживний продукт. У ній міститься велика кількість вітамінів групи В, а також вітаміни А, Е, РР; залізо, кремній, калій і фосфор. Вона знижує рівень холестерину в крові, сприяє виведенню токсинів з організму і уповільнює процеси бродіння в шлунково-кишковому тракті.
Рис
Рис - одна з найдавніших сільськогосподарських культур, вік якої налічує 9000 років. Батьківщиною рису вважаються Китай і східна Індія.
В Європі його стали вживати в їжу в VIII столітті н. е., а в Америці - в XV-XVI століттях. В Україну цей злак завезли через Угорщину в XV столітті, проте саме слово «рис» з'явилося лише наприкінці XIX століття. Вважається, що воно стало похідним від англійського «райс», в перекладі означає «рис». До цього рис називали «сарацинським зерном», «сарацинської пшеницею» і «сорочинським пшоном».
Рис містить велику кількість калію, фосфору, цинку, кальцію, заліза, йоду та вітамінів групи В.
У японських селах в святкові дні, особливо в часи новорічних урочистостей, на найпочеснішому місці в будинку викладають гірку рисових коржів - кагамімоті, що вважаються символом благополуччя і удачі.
Вівсяна крупа
Вівсяна крупа виготовляється з вівса, який піддається пропарюванню, лущення або шліфування. Батьківщина цього злаку - Монголія і Північний Китай. У Європі овес вирощують більше двох тисяч років.
Вівсяна крупа містить велику кількість незамінних амінокислот, ефірних масел, макро- і мікроелементів, вітамінів. Страви з цієї крупи підвищують імунітет, нормалізують обмін речовин, знижують ризик розвитку серцево-судинних захворювань.
З вівсяної крупи готують пластівці, з яких можна швидко приготувати кашу, мюслі і безліч інших страв.
Перлова крупа
Перлову крупу виробляють, знімаючи верхній шар зерен ячменю. Батьківщина цього злаку - Азія, а історія обробітку ячменю почалася ще в епоху неоліту (12-10 тис. років до н. е.). Сьогодні культурний ячмінь вирощують на великих територіях від Тибету до Північної Африки і Криту.
Перлова крупа містить велику кількість селену, вітамінів групи В, протеїнів і мінералів. У ній також багато амінокислот, які роблять на організм антибактеріальну дію, і фосфору, що регулює обмін речовин і роботу мозку.
Ячна крупа
Ячна крупа, так само, як і перлова, виготовляється з ячменю. Його зерна очищають і подрібнюють, в результаті чого виходять крупинки різної форми і розміру. Ячна крупа містить велику кількість складних вуглеводів, крохмалю, білка, харчових волокон, а також вітамінів і мінеральних речовин.
Вживання в їжу страв з ячної крупи викликає протизапальну дію, сприяє очищенню й омолодженню організму.
Манна крупа
Манну крупу, або манку, отримують в результаті перемолу пшениці в борошно. У манці мало клітковини, проте ця крупа містить велику кількість білків, крохмалю, вітамінів групи В, а також калію, кальцію, натрію, магнію, фосфору і заліза. Манка легко і швидко готується, тому в ній зберігаються всі корисні речовини. Страви з цієї крупи дуже поживні і калорійні.
Пшенична крупа
Пшенична крупа являє собою перемелені зерна пшениці, причому помел може бути як великим, так і дрібним. Батьківщиною пшениці вважаються землі Сирії, Палестини, Ефіопії та Західних Гімалаїв. В даний час територія її поширення становить близько 200 мільйонів гектарів по всьому світу.
Пшенична крупа покращує імунітет, регулює обмінні процеси, знижує рівень холестерину в крові, виводить з організму шлаки і токсини.
