Причому йдеться не просто про мужичків-«хлебопашцев», а про «десятки тысяч людей, вернувшихся с войны и умеющих стрелять». Їх очолили «народные учителя, фельдшера, украинские семинаристы, волею судеб ставшие прапорщиками, штабс-капитаны с украинскими фамилиями… все говорят на украинском языке, все любят Украину волшебную, воображаемую, без панов, без офицеров-москалей… Это было».
3 травня 1891 року, 125 років тому, в Києві народився цей чоловік, котрий писав таке про Україну. Заборонену ще Сталіним, ксерокопійовану і вручну зшиту, книгу цього чоловіка "Майстер і Маргарита" колись мені дали лише на ніч. Вона вразила і запам'яталась надовго. Так само як і слова з його "Білої гвардії". Що б про нього не говорили, він наш земляк.
