Ось вона - поліська "кукушка" саме так місцеві називають поїздок, що сполучає сто кілометрів глухого і болотистого Полісся на понад 100 кілометрів. Від Зарічного - до Антонівки, на Володимиреччині. Нині єдиний робочий локомотив в ДЕПО.
І так вже 5 днів поспіль. В ДЕПО отримали телеграму: "Не їхати". Реальну небезпеку помітив один з машиністів.
Якби тоді поїзд їхав трішки швидше - могло статися непоправне.
Це не наслідки теракту і навіть не зона АТО. Ось так на мирному Поліссі виглядає вузькоколійка. Старателі підкопали залізничну колію, аби протягнути пожежний рукав від мотопомпи. Миють бурштин тут вночі. А вдень - копають, навіть не ховаючись від камери.
П'ятий день поспіль тривають відновлювальні роботи. Закопувати ями і лунки від мотопомп тут - вже другий рік, як звичне діло. Але лишень зараз старателі - підійшли так близько до залізничного полотна.
На глухому Поліссі "кукушка" - заледве не єдиний доступний транспорт для жителів віддалених сіл. На поїзді діти цілими класами дістаються до школи. Селяни щораз - активніше протестують проти намірів Львівської залізниці закрити маршрут. Краєзнавці наполягають на туристичній привабливості маршруту. От тільки старателям - байдуже.
Вже переатестовані з міліціонерів в поліцейських мирно покурюють біля райвідділку у Володимирці.
Помічати старателів, які посеред білого дня сотнями, якщо не тисячами, видобувають сонячний камінь серед місцевих правоохоронців вочевидь не прийнято. Проблеми тих, хто видобуває бурштин мотопомпами вирішують високі покровителі і за великі гроші. Старателів з лопатами мізерними штрафами просто не залякати.
Народні обранці ані легалізувати видобуток сонячного каменю, ані посилювати відповідальність за нелегальний промисел не поспішають. Вочевидь про повільне, але впевнене перетворення Полісся на пустелю мало хто задумується: селяни виживають як можуть, а чиновники - женуться за швидкою наживою.
