Конфлікти можуть бути дуже різними - з однокласниками або навіть з учителем. Дитина в такі ситуації може поводити себе агресивно або, навпаки, відчувати себе жертвою ситуації. Однак коріння всіх проблем дитини завжди лежить у сімейних відносинах. Батьки можуть заперечити: “Як же так, у нас в родині все добре, ми любимо свою дитину, і ось вона іде в школу, і в неї виникає конфліктна ситуація - хіба це не вина “шкільного виховання”?
Школа, безумовно, несе відповідальність за те, що відбувається, однак звернемо вашу увагу й на те, що не у 100% дітей в одних і тих же умовах виникають конфлікти. Залежить це насамперед від того, наскільки дитина вміє адаптуватися до нових умов, наскільки вистачає внутрішнього ресурсу для того, щоб не руйнуватися від шкільного стресу, а навпаки тренуватися і ставати сильнішими, тобто збагачувати свій досвід з подолання важких ситуацій.
Отже, якщо у вашої дитини конфлікт в школі, перш за все зверніть увагу на те, що відбувається у вас вдома. Якщо вам вдасться зрозуміти, яка саме ситуація травмує дитину, і змінити її на скільки це можливо, то конфлікти в школі припиняться.
Чи варто йти в школу? Звичайно, варто. У будь-якому випадку важливо з'ясувати, що відбувається, вислухати різні точки зору і по можливості захистити дитину. Пам'ятайте, що коли батьки йдуть в школу, то їм складно зберігати нейтральну позицію. Однак ваше завдання розібратися з тим, що відбувається в школі. Важливо дізнатися позицію школярів, що конфліктують між собою, і позицію вчителя, можливо, позицію шкільного психолога. Це допоможе вам скласти найбільш адекватну картину того, що відбувається.
Якщо ви помічаєте, що ваша дитина розповідає вам про проблему зовсім не так, як говорять про це інші діти і вчителі, не поспішайте звинувачувати когось у брехні, цілком імовірно, що кожен з учасників конфлікту бачить ситуацію по-своєму. Немає сенсу виводити когось на чисту воду.
Розмовляючи зі своєю дитиною, пам'ятайте, що ваші рекомендації про те, як треба чинити в тій чи іншій ситуації, дитина не зможе використовувати, тому що в ситуації конфлікту ми не завжди керуємося холодним розрахунком. Тому набагато корисніше поговорити про почуття дитини. Якщо вчинки ми схильні розцінювати як правильні чи неправильні, то почуття не можуть бути неправильними. Тому якщо ви зможете розділити з дитиною її переживання, то вона відчує, що ви її розумієте, отримає бажану підтримку, а отже, у неї з'явиться психологічний ресурс для того, щоб боротися з подібними ситуаціями.
Діти простіше сприймають свої проблеми, коли ми, дорослі, ділимося з ними своїми дитячими труднощами. Якщо ви розповісте, що у вас у школі теж був якийсь конфлікт або складності у взаєминах, то це допоможе дитині відчути, що вона не «неправильна», що конфліктні ситуації трапляються і з іншими дітьми і навіть траплялися з її батьками. Те, що ви пройшли через це, дасть дитині впевненість у тому, що і вона впорається з цією непростою ситуацією.
Важливо пам'ятати, що досвід вирішення конфліктів дуже корисний і в майбутньому обов'язково стане в нагоді вашій дитині. Тому немає сенсу берегти своє чадо від подібних ситуацій, важливіше навчити його вирішувати схожі проблеми.
