До 3 років життя у дитини активно розвивається уява. Це істотне досягнення її загального психічного розвитку, що дозволяє зовсім по іншому пізнавати світ навколо себе. Найпростіша казка може поселити в душі малюка тривогу перед незрозумілою йому істотою – Карлсоном, балакучими головами, Бабою Ягою. Малюк потайки заглядає перед сном під ліжечко, щоб переконатися, що істот, які страшать його там немає.

Боротися з дитячими страхами складно. Дитина часом не в змозі пояснити, що її турбує, і не завжди знає це сама. Весь світ у свідомості малюка наповнюється зрозумілим і незрозумілим, реальністю і вигадкою і межа між ними в ранньому віці дуже примарна.

Якщо страх поселився в душі синочка, не намагайтеся лікувати його висловами типу: «Що ти вигадуєш, нікого тут немає, соромно боятися, ти ж хлопчик». Це марно. Страх не зникає від закликів не боятись. Краще постарайтеся в бесіді з малюком докладно з’ясувати, кого або чого він боїться, і погодьтеся, що така істота, може бути, і живе в його кімнаті, але... Тут повний простір фантазії для дорослого. Ця істота може застудитися і виїхати далеко-далеко до своєї мами, щоб вона його полікувала. Вона може бути жалюгідною і потребуватиме захисту, можна вигадати для неї кумедний вигляд. Намалюйте за описами дитини її «страх» і знайдіть те, що викликає іншу, ніж страх, емоцію у цьому уявному створінні.

Підкажіть дитині засоби боротьби з її страхами: наприклад, її захистить плюшева собачка-охоронець, яку ви дасте їй в ліжечко, або завішене простирадлом ліжечко не пустить Опудала.

Тільки не висміюйте страхи малюка, не соромте його і не змушуйте побороти свій страх зусиллям волі. У цьому віці соромитися своїх страхів дитина може, а побороти їх – ні. Не змушуйте її страждати ще й від комплексу провини за свій страх. Уважно обирайте книги для читання. Фантазія трирічної дитини творить страх з незрозумілого частіше, ніж з дійсно страшного.