Причин нестачі міліціонерів у Луцьку декілька: зокрема, звільнення працівників правоохоронних органів (стара міліція припиняє своє існування, її замінить нова поліція), залучення міліції до охорони порядку на бурштинових копальнях.
Окрім цього, попри те, що міліція працює сумлінно, нині влада ставить правоохоронців у незручне положення, оскільки не забезпечує їх ні технікою, ні бензином.
Міліціонери, які спочатку сприймали допомогу від «Варти порядку» дуже насторожено, тепер не уявляють патрулювань без цих помічників.
Відродження «Варти порядку», саме такої, якою вона мала б бути завжди, розпочалося під час Революції Гідності. Це громадське формування під час Майдану продемонструвало, що за бажання й активності громадян порядок зберегти можна навіть в екстремальних умовах, у ситуації хаосу і беззаконня. Не менш складним є й сьогодення: у так званий перехідний період, коли з 6 листопада на Волині замість звичної почне діяти нова правоохоронна система – поліція, - допомога організації, до складу якої входять спеціально навчені та вишколені добровольці, однозначно зайвою не буде.
«Після всього того хаосу, що відбувався під час майданівських подій, нам довелося об’єднати власні зусилля з правоохоронними органами. Саме тоді вдалося створити координаційну раду із запуску роботи УМВС і тим самим відновити довіру населення», - зауважив голова громадського формування «Варта порядку» Олександр Тиводар.
З його слів, спочатку кістяк «Варти» створила Волинська обласна спілка ветеранів Афганістану, яка існувала задовго до цього:
«Це було ядро «Варти порядку» - ветерани, заслужені офіцери, прапорщики, сержанти, які пройшли всі гарячі точки. Однак, нам, афганцям, уже не по 20 років, тому ми почали залучати хлопців, які відслужили в армії, й тих, які ще навіть не служили, але проходить спеціальну підготовку на базі «Варти». Таким чином вони відпрацьовують власні вміння, набираються досвіду і йдуть служити», - продовжує головний вартівець міста.
Як зазначив Олександр Тиводар, будь-яка людина, як то кажуть, «із вулиці», членом громадського формування стати не може. Щонайперша вимога – патріотизм, зрештою - всі інші навики. Аби стати навіть звичайним патрульним, доброволець мусить сумлінно навчатися. До того ж, з його слів, бути громадським вартовим - не так просто, адже у значної частини вартівців є місце основної роботи, а також сімейні обов’язки. Саме тому займатися громадською працею вони можуть у вільний від праці час, зазвичай – вечірній.
«Протягом двох місяців наші новенькі проходять так званий «карантин», тобто вивчають такі дисципліни, як медицина, основи держави і права, а потім здають екзамени та заліки. Якщо члени організації проходять іспити «на відмінно», ми зараховуємо їх до «Варти», незаважаючи на фізичні показники, а саме: ріст, вагу і тому подібне. Однак, першочергово вони повинні пройти теорію, здати заліки, й тільки потім вступити до лав вартівців. Звичайно, відбуваються й співбесіди з психологами. Через це відсіюємо певний відсоток людей», - розповідає очільник організації.
Варто додати, що вищезгадане громадське формування впевненими кроками поступово завойовує довіру лучан. У праці добровільних загонів – порядок і злагодженість. Правоохоронці, які спочатку сприймали таку допомогу дуже насторожено, тепер не уявляють патрулювань без помічників.
«Я вважаю, що сучасну міліцію потрібно «омолоджувати», бо попередня правоохоронна система себе повністю дискредитувала. І, звісно, спочатку поліцейським доведеться допомагати, бо ми вже маємо певний досвід, а їм доведеться багато чому навчитися», - зазначив Олександр Тиводар.
Він розповів кореспонденту Інформаційного агенства Волинські Новини про тонкощі щоденної роботи «Варти порядку», зокрема й про те, як саме відбувається патрулювання.
«Протягом останніх трьох місяців разом із «Вартою» на патрулювання виходить один міліціонер на усе місто. А протягом останніх трьох днів ми патрулюємо самостійно. Як ви знаєте, 6 листопада така міліція, яку ми раніше знали, припиняє своє існування. Зокрема, тільки у Луцьку 80 представників правоохоронних органів подали заяви на звільнення. Тому патрульно-постової служби в обласному центрі, як такої, немає взагалі. Окрім цього, правоохоронці займаються бурштиновими копальнями, тому основне навантаження із охорони міського правопорядку лягло на плечі «Варти порядку», - наголосив керівник громадського формування.
З його слів, часто трапляється так, що виклики від лучан надходять на гарячу лінію «Варти», але, як правило, містяни телефонують в міліцію, а звідти по рації правоохоронці перенаправляють вартівський екіпаж на виклик.
«Щодня о 18 годині вартівці, які заступають на чергування, проходять інструктаж у міськвідділі міліції, після чого виходять на патрулювання. Заздалегідь складають графік на місяць з розрахунку 4-5 чоловік на одну патрульну машину. Видається план місця патрулювання і, в залежності від того, скільки міліціонерів є у той день на роботі, виходять один або два патрулі «Варти», а це - від 10 до 15 чоловік. Раніше ми чергували до 2 години ночі. Але тепер, коли у міліції не вистачає кадрів, трапляється й так, що патрулюємо і до 5 години ранку. Зазвичай, за добу надходить від 10 до 15 викликів. Здебільшого вони стосуються побутових конфліктів. Після затримання підозрюваного у скоєнні злочину ми веземо його до міського відділку міліції, де правоохоронці оформляють усі необхідні протоколи», - розповідає про специфіку роботи очільник громадського формування.
На думку Олександра Тиводара, в цілому луцька міліція працює непогано, але чинна нині влада ставить міліціянтів у дуже незручне положення, адже не забезпечує останніх ні технікою, ні бензином.
Разом із тим непросту ситуацію у лавах міліції обласного центру прокоментував заступник начальника Луцького відділу УМВС України у Волинській області Віктор Пархомчук:
«Наразі відбувається переформатування діючої міліції у нову поліцію, яка з 6 листопада приступить до виконання власних обов’язків й у Луцьку. Поліцейські проходять навчання, але, на жаль, на це у них не настільки багато часу, як би хотілось. Самотужки міліція не може забезпечити охорону порядку усюди, де це потрібно. Тому велику допомогу нам надає «Варта порядку»: й своїми працівниками, й транспортом. За станом на сьогодні, вони можуть нести службу лише в спільних патрулях із правоохоронними органами, але під час несення служби користуються тими самими повноваженнями, як і працівники міліції», - зазначив заступник головного правоохоронця міста.
Оскільки «Варта порядку» – формування добровільне, діє на правах громадської організації, то патрульні – це такі собі волонтери, які не чекають винагороди за свою працю. Утім, як не крути, матеріальна підтримка організації все ж необхідна, зокрема, на основне забезпечення – форму, оснащення небойовою зброєю, транспортні засоби та їх обслуговування. І, хоча, згідно зі всіма постулатами здорової логіки, фінансування таких організації повинне було б відбуватися з міського бюджету, з початків активної праці формування цю місію на себе взяв Фонд Ігоря Палиці «Новий Луцьк».
Зі слів голови правління Фонду Олександра Товстенюка, на момент виникнення нестабільної ситуації з порядком і безпекою на вулицях Луцька під час Революції Гідності «Варта Порядку» була чи не єдиним формуванням у місті, яке діяло в правовому полі і могло забезпечити правопорядок, а також мало можливість спільно працювати із патрулями в міліції.
«Це була, фактично, одна-єдина організація, яка мала власний статут. В межах своєї діяльності мала повноваження здійснювати патрулювання разом з правоохоронними органами. Вважаю, що міська влада зобов’язана допомагати таким формуванням, тому що репутація «Варти порядку» за станом на сьогодні є надзвичайно високою. До слова, на цей день з міського бюджету на «Варту порядку» виділяють близько 3 тисяч гривень на місяць - і ті йдуть на заробітню плату. Але ж це велике формування, що містить більше 1600 людей, і воно потребує фінансової підтримки», - наголосив голова правління Фонду.
Він розповів, що часто за допомогою до «Варти» звертаються й луцькі працівники ДАІ. Зокрема, прикрі випадки зустрічаються й під час патрулювання на дорогах, часто трапляється так, що даішники викликають вартівців, коли самостійно не можуть втихомирити якогось нетверезого водія.
Зі слів Олександра Товстенюка, у резервах Фонду є цікавий проект під назвою «Безпечне місто»:
«Я спілкувався з очільником ДАІ Луцька Віктором тож і в мене, і у нього, є чітке бачення того, як взагалі можна забезпечити порядок на дорогах міста. Зокрема, потрібно розробити логістику світлофорів на проблемних пішохідних переходах, які, до слова, часто спонтанно виникають і в необлаштованих місцях. Разом можна дуже багато зробити. Це дуже дороговартісний проект – і камери відеоспостереження можна встановити, але не за день, а мінімум за рік чи два. Трішки коштів на це виділило б місто, трішки - Фонд. І це набагато спростило би життя й міліціонерам, і пішоходам, і водіям», - резюмував він.
Як би там не було, але праці охоронця спокою у місті не має бути ні видно, ні чутно. Бо найкращий показник бездоганної служби на благо людей – це тиша і безпека.
Повідомляє Інформаційне агентство Волинські Новини.
