Так виглядає покинута вже бурштинова копальня на Житомирщині. Десятки гектарів лісу на пустелю старателі перетворили менше ніж за рік. Та попри шкоду природі місцеві і приїжджі старателі не покладаючи лопат перетворюють на пустку все нові і нові гектари лісу.
Те, що старателям прибуток - і державі, і природі - навпаки. Адже порушені старателями землі рекультивувати нікому, а в такому стані там ні ліс не виросте, ні хати не збудуєш.
Держава, аби захистити надра, вдалась до крайніх заходів. На Волині копачів присмиряє нацгвардія та добровольці. Копачі - бунтують.
Цілі наметові містечка озброєних солдатів в лісах, блокпости на сільських дорогах оточені військовими ліси і села - все це реальність на Волині. Так само, як і сотні, а подекуди і тисячі старателів з лопатами в лісах Полісся. Блокпости з барикадами розділили людей на два табори. Одні копають, інші - не дають копати. А якщо дають - то не всім і за великі гроші. Цього тижня один зі старателів мало не поплатився життям за те, що пішов до лісу з лопатою по бурштин. Під час розгону копачів чоловіка поранили. В спину. Зблизька.
Але системно навіть це проблеми не вирішить. Адже видобуток бурштину і досі залишається заледве не єдиним способом, хоч і нелегальним, прогодувати свої родини для тисяч жителів українського Полісся одразу у трьох областях.
