Для того аби вивчити проблему криз у сімейних стосунках давайте повернемося до етапу становлення подружніх відносин. Одружуючись, обоє закоханих ще дивилися один на одного крізь рожеві окуляри, а потім настає пора перевірити на практиці, чи справді протилежності притягуються. У кожного – валіза звичок і віз вимог до своєї половинки, які склалися з власних фантазій і батьківського досвіду. Притирання один до одного – це проблема першого року шлюбу, перша кризова «ямка». На цьому етапі, ми часто перебуваємо в мріях про іншу людину, багато чого собі домислюємо, а часто думаємо, що можемо її змінити - "підлаштувати під себе". Недарма ж кажуть: жінка, виходячи заміж впевнена, що її обранець зміниться, а чоловік, одружуючись, вірить, що його кохана ніколи не зміниться! - і обоє помиляються!
Порада для пар, що переживають кризу першого року: озирніться на сім’ю, в якій виросли, пригадайте, як поводилися батьки в складні моменти життя. Ми багато в чому, часто навіть не усвідомлюючи, копіюємо поведінку своїх батьків, тому подумайте: які способи подолання криз готові від них перейняти, а від яких вважали б за краще відмовитися.
Криза трьох років
У сім’ї з’явилася дитина, і батькам доводиться освоювати нові ролі. Дружина втомлюється і відчуває себе пташкою в клітці. Чоловік вважає себе покинутим, обділеним увагою дружини. Дратівливість наростає, і в цей період пара знову опиняється на важкому перехресті.
Порада: криза трьох років переноситься сім’ями трохи легше, ніж решта. Щоб минути її успішно, подружжю потрібно більше часу проводити вдвох – гуляти, дивитися кіно, ходити в гості, а головне - говорити між собою про проблеми і вислуховувати партнера! Не варто часто говорити і думати: я, мені - Ви повинні мислити категоріями: ми, нам, наш!
Криза п’яти років
До цього часу дитина вже трохи підросла, і дружина після кількох років «домашнього арешту» повертається на роботу. Нові труднощі: доводиться заново розподіляти обов’язки в сім’ї. Дружина, яка працює, вже не може з ранку до вечора варити обіди і виховувати дитину – щось має взяти на себе чоловік. А він, уявіть собі, не готовий.
Порада: перерозподіліть всередині своєї сім’ї «зони» відповідальності. Старайтеся по максимуму все по дому робити разом! Розмовляйте один з одним — це допоможе легше вирішувати суперечності, які виникають. Старайтеся шукати рішення, яке влаштує вас обох.
Криза семи років
Її називають кризою одноманітності: подружжя звикло один до одного, працюють, дитина росте, обов’язки розподілені – тиша й спокій, ось тільки чи спокій? У кожного з членів сім’ї з’являється потреба в нових емоціях. До того ж сексуальне життя теж часто стає рутинною справою.
Порада: подружні пари, які обговорюють свої почуття, легше виходять з кризи. Про почуття так само важливо розмовляти, як і про те, яким чином розв’язати будь-яку іншу проблему. Спробуйте дивувати другу половинку - красивою білизною, несподіваною романтикою, відвертістю...
Криза чотирнадцяти років
Це найважча криза з можливих – і найнебезпечніший період. У дитини починається перехідний вік, вона стає дратівливою, некерованою. Вік батьків наближається до 40 років, і їх підстерігає криза середнього віку. Вона змушує по-новому поглянути на життя, зокрема і сімейне, яке все частіше бачиться в сірих тонах. Виникає незадоволеність і прагнення щось змінити. Жінки починають більше займатися своєю зовнішністю, чоловіки, намагаючись повернути молодість, пускаються в любовні пригоди на стороні. І в цей період життя чоловіки кидають сім’ї частіше.
Порада: сімейна криза так само, як і все навколо, має свій початок і кінець. Будь-які труднощі переносяться набагато легше, коли знаєш, що вони обов’язково закінчаться. Не будьте егоїстичні і намагайтеся вникнути в проблеми партнера, слухайте і говоріть. Пам'ятайте - крик - це ворог №1 у вирішенні сімейних проблем на цьому етапі. Найкращий друг - любов і розуміння.
Криза "спорожнілого гнізда"
Дитина покидає рідну домівку. Чоловік і дружина стикаються з новою проблемою: багато років вони жили для дітей і заради них, забували про себе, закривали очі на своє «хочу» – і ось тепер залишилися самі. Їм, виявляється, немає про що говорити, вони не знають як використати вільний час. Це не тільки сімейна, але й особистісна криза.
Порада: не віддаляйтеся один від одного – почніть заново знайомитися. Адже і після 20-25 років сумісного життя можна багато що відкрити і заново захопитися чоловіком.
Тож, починаючи сімейне життя, ми немов приходимо в школу. Це не тільки нове і цікаве, а й розбиті коліна, складні іспити. Якщо в першому класі насилу вдається виводити рівні палички, то вже через рік ми пишемо, не відчуваючи жодних незручностей. Так і в сім’ї: успішне подолання сімейних криз допомагає багато чому навчитися, зробити життя багатшим і різноманітнішим. І нехай протягом життя Вас переслідує вислів: Знову закохалася ... Знову в чоловіка! Знову в свого! Виявляється він - найкращий!♥
