Фасадні малюнки Яна раніше не виконувала, були лише спроби у рідному містечку.
Яна пригадує, як починався її творчий шлях з навчання в училищі.
На батьківщні у Яни залишились батьки та брати, покидати будинок не захотіли . Втім дівчина не побоялась труднощів і вирушила у дорогу. Спочатку , як і більшість переселенців, поїхала на місяць, з однією сумкою, та затрималась.
Після першого замовлення у дівчини поступово почали з'являтися нові пропозиції по декору приміщень, та будинків. Нині Яна показує нам одну з останніх робіт у Національному університеті водного господарства та природокористування. Тут 16 малюнків, усі вони різні, в кожну роботу дівчина вкладає частинку своєї душі.
Творити в університеті її запросив особисто директор навчального закладу.
За виконану роботу Яна і грошей не взяла, кажуть тільки на фарби і пензлики витратили кошти. Але як тільки тут з'явились перші малюнки, коридор ніби став оживати, а студенти надали йому романтичності.
Студентам, роботи Яни також сподобались, кажуть стало більш затишно, і весело водночас.
Яна має вже і нові замовлення, каже сумувати нема коли. Та й має чимало цікавих планів вже на майбутнє .
Попри фізичні вади розвитку дівчина показує нам свій внутрішній світ, і те як до нього ставиться через своє мистецтво.
На Рівне нщині Яна планує залишитись. Каже, тут їй все до вподоби - люди, природа, клімат. А головне - це Україна.
