Цей потяг прибув на місце фосфорної аварії за кілька годин від початку пожежі. І працював там аж до її локалізації – пригадує Микола Хомич. Він і ще 15 рівненських залізничників одними з перших гасили токсично небезпечне полум’я. Потім було лікарняне ліжко і діагноз - отруєнням парами жовтого фосфору. Утім, за рік після аварії, чоловік зізнається, – навколо неї журналісти зчинили надто багато галасу. Насправді, всі служби працювали злагоджено. А ті, хто боровся з вогнем і досі живі та здорові. Зокрема, його преміювали тисячею гривень і путівкою до санаторію.
На тому, що українські залізничники працювали професійно і не винні в ожидівській трагедіїі наполягають і в Рівне нській дирекції Укрзалізниці. Місцеві колії були справні, українські машиністи швидкості не перевищували.
Причина чисто технічна. І рахується за заводом, що готував потяг до відправки. Це відсутність запобіжного клапана..., а також відсутність захисного шару води, потрібного для перевезення.
Утім, і досі багато хто не вірить результатам службових розслідувань та екологічних експертиз – констатують залізничники. Анадто ті, кому належали вагони із жовтим фосфором.
