Танці та співи на місці загибелі сотень українців продовжуються, попри те, що 22 квітня громадськість Рівного у залі засідань Рівне ради чітко сформулювала свої вимоги до власників розважального центру. Втім, даремно було сподіватись на здоровий глузд та патріотизм власників дискотеки, адже, як висловився один з її співвласників Сергій Наливайко:
"Ми туди вклали не один мільйон". Прикро, що для цих людей гроші можуть переважити над життями закатованих патріотів.
На громадському слуханні були присутні представники багатьох патріотичних та громадських організацій, Правого сектору, окремі депутати рівненської міської ради, працівники рівненського обласного краєзнавчого музею та горе-підприємці — власники обговорюваної будівлі, колишньої катівні НКВД. На слухання були підняті наступні актуальні та болючі для громади міста питання:
- відновлення меморіальної дошки з пошкодженими елементами (Хрест та Тризуб);
- виділення приміщення під музейну кімнату;
- подальша доля розважальних закладів у приміщенні.
Розпочалися громадські збори досить спокійно: працівники музею надали історичну довідку щодо приміщення, патріоти та жителі міста Рівне висловлювали свою позицію та конструктивні пропозиції щодо увіковічення пам'яті закатованих у колишній в'язниці, депутати Рівне нської міської ради, а саме Олександр Лащук, запропонував власникам розважальних центрів (за адресами Соборна 16 та Соборна 16а) припинити продаж алкоголю — ця ідея одразу ж була підтримана громадськістю міста. Після виступів представників громади слово надали власникам приміщення, і громадські слухання досить швидко перетворились на “бійку” підприємців, кожен з яких намагався в першу чергу відстояти власні інтереси. Першим виступив власник дискотеки “Глобус” (Соборна 16а) Руслан Шевчик, який робив спроби усіма доступними методами дистанціювати власну персону та свій розважальний заклад від приміщення колишньої в'язниці НКВД, що викликало обурення як громадськості, так і представників музею. Втім, після цього Шевчик не намагався реабілітуватися, а одразу ж перейшов в наступ на свого конкурента, власника кафе “Шоколад” (Соборна 16), запропонувавши перенести меморіальну дошку до входу в його заклад, не дивлячись на те, що з моменту встановлення дошки у 1979 р. вона висіла над входом у нинішній секонд-хенд “Каламбур”, про що свідчить паспорт на меморіальну дошку. Реалізацію свого плану, який, звісно ж, не отримав підтримки громадськості, Руслан Шевчик побажав втілити через рішення Виконавчого комітету міста Рівне в обхід офіційної позиції територіальної громади, про що і заявив на громадських зборах. Власник іншої частини приміщення, де розташовується кафе “Шоколад”, Кхатер Фаді, після виступу свого опонента звинуватив його у брудній конкуренції та намаганні нанести шкоду його закладу. Докази шахрайства та лицемірства Руслана Шевчика та Сергія Наливайка він демонстрував за допомогою фотографій та документів, перед цим визнавши, що задум відкрити розважальні заклади у тому приміщенні був помилкою. Фаді запропонував побудувати за кошт підприємців капличку неподалік пам'ятника Климу Савуру та меморіальної дошки, продемонструвавши проект, який громада схвалила та вирішила підтримати голосуванням.
За результатом громадських слухань було прийнято ряд важливих рішень:
- відновити меморіальну дошку з пошкодженими елементами на тому ж місці, де вона розташовувалась (над входом у секонд-хенд “Каламбур”);
- заборонити власникам розважальних закладів продаж алкогольних напоїв;
- реалізувати запропонований Кхатером Фаді проект каплички та меморіального комплексу біля пам'ятнику Климу Савуру та меморіального знаку.
З моменту закінчення громадських слухань минув уже місяць, однак міська влада, в тому числі в особі міського голови Володимира Хомка, який з самого початку був ініціатором даних зборів та закликав саме громаду вирішити дане питання, ще досі мовчить. Складається враження, що міська влада при вирішенні даної проблеми відстоює інтереси однієї із сторін, а саме власників дискотеки “Глобус” Руслана Шевчика та Сергія Наливайка, оскільки справа знищення та самовільного перенесення елементів пам'ятної дошки зі стіни їхнього закладу так і не набула логічного розвитку, а нахабні наміри розширити свій заклад шляхом облаштування літнього майданчика навколо пам'ятника Климу Савуру не наштовхуються на жодні перешкоди.
В умовах бездіяльності органів місцевої влади, коли громадськість взяла ініціативу по вирішенню даної проблеми в свої руки, навіть найпростіші міри з реалізації вимог територіальної громади не знаходять відображення в діях та рішеннях міського голови. Шкода, що інтереси окремих підприємців для наших управлінців залишаються пріоритетними, на відміну від необхідності встановлення історичної справедливості та вшанування пам'яті жертв НКВД, закатованих у приміщенні колишньої в'язниці.
