У травні 2014 неоголошена війна на Сході України забрала молоде життя рядового-розвідника Леоніда Озеранчука. 23-річний хлопчина з села Осницьк на Рокитнівщині, боєць 51-ї окремої механізованої бригади трагічно загинув під Волновахою.

Льоня, якого назвали на честь діда, до останнього вірив, що повернеться додому.

Коли там - в АТО - було важко та страшно в першу чергу спілкувався з найріднішою людиною - мамою.

Але невблаганна доля забрала у матері сина... Сина, працьовитість та добрий характер якого завжди приємно дивувала рідних.

В Леоніда Озеранчука залишилося двоє сестер, батьки і наречена. Льоня закінчив Сарненське ПТУ, мав спеціальність слюсаря з ремонту авто. Свого часу дуже хотів працювати в правоохоронних органах.

До речі, армійські товариші - ще часів служби в Криму - досі підтримують зв'язок з батьками Леоніда.

23-річний Леонід, як справжній чоловік, обожнював автомобілі. Разом з батьком збудували гараж біля хати, облаштували там автомайстерню. Проводив там чи не найбільше свого вільного часу. Напередодні війни Леонід з нареченою вже планували весілля і мріяли про власну оселю...

Леонід завжди вирізнявся незалежним та водночас - дуже мирним і щирим характером.

Втім, найбільше зараз ранить мамине серце, коли хтось з односельців не тільки не підтримує рідних Леоніда, а й часом докоряють їм за загибель сина.

Саме через надзвичайно загострене почуття справедливості та обов'язку 23-річний герой з Рокитнівщини Леонід Озеранчук не відмовився захищати рідну країну.