У свої 22 - він вже був командиром цілого взводу. Він був міцною опорою своїм батькам, вірним військовим побратимом.

Юний герой Влад Рильський - офіцер 24-ї окремої механізованої бригади - загинув у серпні минулого року.

Влад продовжив офіцерську династію Рильських, адже його батько теж військовий, зараз працює викладачем в Острозькому військовому ліцеї. Після закінчення Львівської академії сухопутних військ Влад був скерований в Яворів, в місце постійної дислокації Залізної бригади, де колись служив і його тато.

Незважаючи на втрату, батько Влада з гордістю згадує про його лідерські здібності та сталевий характер.

Вставати рано Влад звик ще зі шкільних років. Обожнював рибалити, коли сходить сонце. Юнак був талановитим у всьому - згадує бабуся. Займався різними видами спорту, грав у шкільному драмгуртку, писав пісні коханій дівчині...

А от з історією світу Влада знайомив дідусь.

Змалечку пишається своїм братом і менша сестричка.

Прощалися з героєм в Острозі - на центральній площі міста. Однак батьки й досі не до кінця змирилися з думкою про смерть Влада. Точних обставин його загибелі вони досі не знають. У понівеченому тілі батьку було важко впізнати сина. ДНК-аналізу не робили.

А нині продовжують отримувати від начебто ополченців смски та дзвінки з приблизним змістом: "Ваш син у нас. Допоможіть Новоросії - перерахуйте гроші - і ми його відпустимо".

Рідні, звичайно, розуміють, що мають справу з шахраями. Але надія на можливе повернення Влада завжди лишиться у їхніх серцях.

Влад Рильський - за особисту мужність і героїзм - посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

Ми не маємо права забути. Ми не маємо права робити вигляд, що нічого не відбувається. Вшановуючи память загиблих, памятайте і про живих. Їм потрібна ваша підтримка і небайдужість.