А от лісові ягоди цьогоріч не в ціні - бідкаються селяни. Надто в тих селах, де збирання чорниці та суниці - це чи не єдиний спосіб заробітку. Щороку тисячі мешканців сусідніх з Білоруссю сіл перетинають державний кордон. Пік порушень припадає саме на червень – липень. Ставати нелегалами житлів Рівненщини змушує поганий врожай. Кажуть, ягід в українських лісах з кожним роком все менше.

Бабуся Ганна з онукою щодня зі сходом сонця вирушають до лісу. Збирання ягід у прикордонних селах Рівненщини – не хобі, а єдина, робота. Зароблять по – різному, розповідають робота важка, тому і платити мають не мало.

На невеликій ділянці чорничника з”являються конкуренти. Марія Василівна показує дітлахам де варто збирати ягоди. Гроші всі заробляють окремо – внуки на зошити та підручники, бабця та потреби великої сім”ї. Сусідки об”єднаються у пошуках заробітків – втім збирати ягоди в Україні вже ніде.

Вже 5 років як прикордонники посилили охорону кордону, карають порушників адмінштрафами. Однак ягід, як і грибів більше саме на тій стороні.

Вздовж всього кордону така ж ситуація, ось ще одна велика група людей намагається перейти на Білоруську сторону. На заваді знову стають прикордонники.

Тимчасові пропускні пункти – мрія тутешніх мешканців.

У сусідній країні з того боку немає сіл, тобто пропуски білоруські митники мають встановити лише для українців. Якщо ж цього і далі не робити, наш люд бідкаються захисники українського кордону і далі порушуватимуть закони, в минулому році затриманих було майже десять тисяч.

Сезоний заробіток – ягоди та гриби – для більшості сімей у цьому районі – чи не єдине джерело доходів, це при тому що тут найбільше багатодітних родин. Район лідер за народжуваністю і одночасно за рівнем безробіття.