Це - Роман. Йому заледве 19. До армії не взяли, тож пішов воювати добровольцем. Потім контузія, після якої відмовився повертатись додому, і російська міна, яка розділила життя на "до" та "після", і водночас подарувала юнаку другий день народження.
Мирне небо над батьківщиною юнак оцінив вище, ніж своє життя.
Головно - від російських найманців. Хлопці на передовій розповідають: місцевих зі зброєю в руках давно вже не бачили.
Переважно - з мирним населенням.
Напередодні перемовин в Мінську відновились такі ж обстріли українських міст та сіл з території сусідньої держави.
Власними життями і здоров'ям сьогодні платять ті, хто закликав окупантів на рідну землю. Самі росіяни навіть і не приховують своєї присутності на сході України
Переважно - в цинкових трунах, або і поготів лишаються в безіменних могилах - добривом для українського чорнозему.
В самій білокам'яній столиці Росії вже усвідомили - втративши контроль над Донбасом - втратять і Крим.
Усвідомивши всю патовість ситуації, головний спонсор тероризму в Україні вдався до дипломатичних хитрощів.
І російські найманці пішли на перемовини. Та перемир'я на передовій так і не побачили.
Аби зупинити ворожу навалу зі сходу, країна мобілізує все нові і нові батальйони та бригади. Лише з Рівне нщини до війська підуть зо дві тисячі чоловіків, і це лише в четверту хвилю мобілізації.
Уряд в свою чергу обіцяє чималі надбавки для тих, кого мобілізували на війну. Інша справа - добровольці, які пішли на війну за покликом серця, аби боротися за Україну. Без соціальних гарантій від держави. Без права на статус учасника війни. За Україну.
Про обіцяний президентом ще влітку мир напередодні домовлялись у Мінську. З Путіном.
Чи не задорого заплатив президент за дипломатичну "перемогу" і чи прийде мир на схід України - покаже час.
Цей новенький танк російського виробництва став трофеєм розвідників 128 мехбригади, який вони подарували своєму командиру на день народження
От і герой нашого сюжету - Рудя, на лікарняному ліжку, зі ще незагоєними ранами вже планує повернення в стрій. Знає, що попереду кілька місяців реабілітації, в тому числі і за кордоном. А ще - знає, що домовленості з росіянами не варті і паперу, на якому підписані. Так-бо ще Черчіль понад півстоліття тому сказав.
Яку боронять ціною власного життя тисячі простих українських чоловіків: менеджерів та слюсарів, землеробів та банкірів. Які взяли до рук зброю, аби не пустити окупанта в свої домівки.