Так Миколу Гейника зустрічають рідні та ввесь колектив його відділення. Він неголений і виснажений. За час полону схуд на 17 кілограмів.
Третій день після звільнення, а Микола Гейник вже у госпіталі. Відразу береться керувати операцією. Пораненому в АТО солдату колеги видаляють осколок. Він пильно стежить за процесом і дає підказки.
Зізнається, саме турбота про поранених допомогла не падати духом у полоні. В жахливих умовах багато оперував і робив перев'язки. А допомагав йому 70-річний водій.
Усі вижили. Цьому ніхто не дивується з колективу. Медики кажуть, Микола Гейник має природжений талант і великий досвід польового хірурга. Адже оперував поранених ще в Афганістані. Чи не найбільше його чекала старша медсестра відділення. Пані Раїса пропрацювала з Миколою Гейником понад 20 років. Коли був у Донецьку, писала йому листи, щоб морально підбадьорити. Найбільше Микола Гейник хоче, щоб закінчилася війна. Каже, цього прагнуть і багато жителів окупованого Донбасу, адже через голод розуміють — не виживуть без України.