- Станом на сьогодні ситуація на сході майже не керована і її важко зпрогнозувати. Я би поставив питання так: що ми робимо і що ми маємо робити, щоб ця ситуація не перекинулася на інші області і не охопила весь південь та схід України. Час миттєвого реагування пройдено: ми вже прогавили це у Криму і у Луганську, коли захопили перше приміщення служби безпеки. На мою думку, тоді мала відбутися миттєва антитерористична операція і громадскість треба було попередити про її наслідки. Зараз ми спостерігаємо таку модернізовану ескалацію частини держави іншою державою. На жаль, зараз ми бачимо як Україну шматують.
- Є декілька ініціатив щодо проведення референдуму. Існує думка про те, щоб провести його 15 червня разом з другим туром президентських виборів, сьогодні уряд розглядає можливість разом з виборами президента зробити загальнонаціональне опитування. Центр разумкова проводив опитування, за результатами якого 82% українців взяли б участь в загальнонаціональному опитуванні, а 71% з них підтримали би єдину, незалежну Україну. Я проти того, щоб розглядати питання про те, чи бути Україні єдиною і чи бути їй взагалі. Питання ключове, що ми хочемо запитати, яку думки ми хочемо отримати. Я запитав би так: чи ми готові провести адміністративну реформу і в якій формі вона повинна бути. Адміністративна реформа - це не федералізація, бо для нас федералізація - це перший крок до розвалу України. Але водночас ми не повинні робити з референдуму якусь страшилку. Країни Європи, куди ми так прагнемо і йдемо використовують в своїй практиці проведення загальнонаціональних референдумів. Але в такий час я скептично ставлюся до його проведення. Такий референдум ми маємо провести в Луганській області, в Донецькій, але чи вдасться це зробити, це зовсім інше питання. Якщо ми проведемо референдум тількив кількох областях, то це знову почне звинувачення, що це нічого не значить і результати його не можна визнати.
