У шкіряній оправі та із вишитими сторінками видали "Кобзаря" у Рівному. Дві подруги більше року працювали над копією першого видання "Кобзаря" Тараса Шевченка 1840 року. Поки творили - досліджували мову, вчили творчість Шевченка, відкрили незнані доти цікавинки. Тепер за свою працю можуть отримати Шевченківську премію.

Не друкували, а ... вишивали. У Рівному видали унікального "Кобзаря". Вишивали збірку за копією першого видання 1840-го року. Тексти — ідентичні.

Вишити "Кобзаря" Олена Медведєва задумала два роки тому. Рік виношувала ідею, ще стільки ж втілювала її. Робота, зізнається, була цікавою. Хоча й за голку із нитками сідала уже уночі.

Друковані тексти й ілюстрації в узори переводила подруга Анна Тимошок. Вона професійний дизайнер, але посидіти, каже, довелося. Робота копітка. Кожна така сторінка із текстом - щонайменше три дні за комп'ютером. Ілюстрації — ще довше, тиждень.

Те, що вишила Олена, перетворювала на сторінки й збирала їх у книгу теж Анна. Максимально намагалася, каже, створити "Кобзар" під стародрук.

Тут 48 сторінок, 6 ілюстрацій. "Кобзар" вишитий трьома техніками: хрестиком, стебнівкою та гладдю. Олена вишивала тексти й досліждувала Шевченка.

Не встигли видати "Кобзаря", як уже думають над іншою книгою. Що буде - поки таємниця. Тим часом готують подання на Шевченківську премію. Вишитий у Рівному "Кобзар" визнали шевченкознавці у Києві.