Як зізнався начальник управління освіти міськвиконкому Рівне нської міської ради Василь Харковець, останні 2 роки галузь фінансується лише за захищеними статтями. Тобто зарплати, податки, комунальні послуги. На все інше: ліки, ремонти, побутову хімію, літературу і т.д. лишається, 0,5% бюджетних коштів. Що можна зробити за 200 тисяч гривень для 33 садків і 38 шкіл Рівного в рік???
Офіційно і неофіційно За неофіційними підрахунками батьки школярів і дошкільнят м.Рівного щонайменше в останні роки здають понад 6 млн. гривень ЩОРОКУ «на потреби шкіл і садочків» І не всюди отримують звіти за витрачені кошти. А там, де немає відповіді, виникають запитання і сумніви. Однак офіційні цифри відрізняються від підрахунків. Згідно квитанцій, рівненські батьки школярів здали благодійних внесків понад 69 тисяч гривень у школах і майже 226 тисяч у садках. Минулоріч за кошти батьків було придбано і поставлено на баланс матеріальних цінностей на 3 млн 100 грн у школах, та на 2 млн 491 тисячу в садочках. З початку цього року 2 млн 694 тисячі та 2 млн 491 тисяча відповідно.
За словами батька 2 дітей Сергія Терентьєва, звіт у директора ЗОШ №13, куди віддав старшу дочку, він просив у 3х людей. І так і не отримав. Директор закладу поклав його десь до сейфу і не мав часу чи змогу показати батькові, з якого вже попросили 200 благодійних гривень. Мама 3класника Олена Семенович відмовилася здавати 25 гривень щомісяця у своїй школі, коли звіт отримала. Жінка обурена, що за здані батьками кошти десь зробили натяжну стелю, накупили на 12тисяч гривень методичної літератури, а в дитячих туалетах бракує паперу. Мама Наталія намагалася записати свою 2річну дитину в садочок і їй озвучили «добровільний благодійний внесок у понад 1000 гривень» Коли ж жінка запитала, чи можна менше, завідуюча запитала «Ви хочете віддати дитину в садок?»
Таких історій освітяни почули і могли почути чимало. Однак у них вони викликали недовіру. Мовляв, називайте номери і вже завтра директор-завідуюча залишаться без посади. Номери не всі батьки готові були назвати. І основний мотив – СТРАХ. Страх, що до їхньої дитини будуть ставитися гірше, гірше вчитимуть…
Досить боятися! Саме до цього закликають активісти і батьки, котрі не згодні з нинішньою ситуацією. Батьки працюють, платять податки і щомісяця платять повторні «податки» на майбутнє дитини. Бо ніхто не хоче для своїх кровинок гіркого майбутнього. І для цього пілюлю треба підсолодити: букетами і цукерками до 1 вересня, букетами і цукерками до дня працівників освіти, букетами і цукерками на Новий рік, букетами і цукерками до 8 березня, букетами-цукерками, букетами-цукерками… Свят у календарів чимало. Є ще дні народження вихователів, коли суми здавання і проявів батьківської любові зашкалюють і сягають тисячі гривень. «Ну як це ви не здасте 20 грн на день народження завідуючої?» І справді, як це ви не здасте, коли інші 35-150 чоловік здали? Хіба вам так хочеться відірватися від стада? І як це група не віддячить за любов і доброту, коли інші групи віддячили?
Активісти не закликають до тотальної відмови «не платити» Всі прекрасно розуміють, що державні мужі наплювали на освіту і освітян. Їх турбують власні палаци, золоті унітази і броньовані мерси з вертольотами. На ці потреби кошти у бюджеті знайдуться завжди. А на елементарні шафки, парти, постіль, люстри, штори в садочки та школи – НІ. Батьки згодні здавати гроші. Однак батьки МАЮТЬ ПРАВО їх не здавати. Батьки МАЮТЬ ПРАВО ПИТАТИ «НА ЩО ВОНИ ВИТРАЧЕНІ?» І цим право потрібно користуватися. Поки батьки мовчать, система споживання ковтає ваші гривні і вимагає все більше і більше. Апетити ростуть. А от зарплати ні.
Потрібен діалог Офіційно кошти збираються батьківські комітети і піклувальні ради. І в цих закритих товариствах вирішується питання КУДИ витратити і Що купити. Звісно, перед цим відбуваються розмови із завідуючими і директорами. Тобто, номінально освітяни тут ніби і ні до чого – ВСЕ БАТЬКИ.
Як розповіла директор НВК №12 Вікторія Лагодюк, піклувальна рада у них складається з 61 людини (саме стільки класів у закладі). Щороку навесні чи напередодні 1 вересня ця група батьків обходить з директором школу і дивиться, яка потрібна допомога. Після цього вирішують, на скільки ця допомога потягне. Школа велика (чи не найбільша в обласному центрі), отож проблеми знайдуться завжди.
*(Директор ЗОШ №1 Олена Серветник з піклувальною радою у 25 чоловік теж має змогу вирішувати проблеми школи. Каже, що колишні випускники бачать зміни і хвалять дирекцію за гарне і вправне керування закладом. Добре, коли батьківські гроші, йдуть за призначенням.
Водночас батьки-благодійники не мають прямого доступу до керівництва і не завжди розуміють, чому вони повинні утримувати школи за кошти з власної кишені. Величезна прірва між радами-комітетами та батьками створює негативну ауру навколо теми благодійності. Власне благодійності тут насправді не існує, а існує система подвійної оплати послуг конституційно безкоштовної освіти. Мізерні зарплати освітян перетворили їх на жебраків. Однак ці жебраки просять у таких же. Лише на папері українці живуть як ситі європейці і мають чудові зарплати. У реальності, в тій реальності, в якій живуть мільйони, а не обрані сотні, і примазані до них тисячі, все виглядає досить похмуро і сумно. А ситий голодному, як відомо не товариш. Тому, ЛЮДИ, НАМ ПОТРІБЕН ДІАЛОГ. Нам потрібно розмовляти одне з одним і чути одне одного. Батьківські комітети та піклувальні ради зобов’язані інформувати батьків на що збирають і розуміти, що якщо останні не хочуть здавати на букети, то це їхнє право! Вони не гірші і не білі ворони. Вони ЛЮДИ. І повірте, що 12 букетів з коробками цукерок навряд чи дуже ощасливлять освітян до свята.
Позитив і негатив Чиновники вперто не визнають, що існує система поборів з батьків. Ну от як ви доведете, що з вам «просили» тисячу за влаштування чада в садочок? Будете ходити з диктофон чи з понятими? Як ви скажете на батьківських зборах, що за ці 20 грн можете купити кілограм гречки і 2 кг цукру, щоб нагодувати сім’ю?
І водночас, нам насправді приємно, коли в групах пластикові вікна, гарні ліжка з новою постіллю, багато іграшок, чисті санвузли. Але це має робитися за кошти бюджету. Питання, ХТО має в бюджеті лобіювати інтереси освітян, зависли у повітрі. Легше випросити в батьків ніж в казначейства – аргумент залізний. Як і дефіцит бюджету місту у 39 мільйонів. Водночас, в області ситуація виглядає веселковіше. Десятки мільйонів гривень на нові школи надходять і школи та садочки будують,особливо в густонаселенах районах, де висока народжуваність, зазначив начальник управління освіти і науки Григорій Таргонський. І кошти на придбання меблів, оргтехніки та інше з обласного бюджету теж виділяють. Чому в області кошти є, а в місті нема? Повірте, аргументів і тут вам знайдуть чимало.
Тільки цифри
Обласному бюджету кожен школяр обходиться у 8200 гривень щороку. Навчання школяра батькам щороку обходиться (разом з численними внесками, купівлею книжок, форми, одягу, взуття і т.д) від 900 до 4000 грн.
Перебування дитини в садочку (без одягу та взуття) – від 3000 до 6000 грн ЩОРОКУ (сума залежить від кількості гуртків і додаткових послуг, які є в ДНЗ)
Обіцянки, які активісти взяли на контроль і перевірятимуть - До кінця 2013 року Василь Берташ обіцяв відкрити в області 10 нових шкіл - Кожні півроку керівники освітніх закладів міста будуть оприлюднювати звіти за зібрані у батьків кошти на сайтах своїх закладів (це протокольне доручення начальника управління освіти міськвиконкому Рівне нської міської ради Василя Харковця) Також звіти за витрачені кошти мають висіти на інформаційних стендах у ДНЗ та ЗОШ, НВК, ліцеях¸ гімназіях і т.п. - Під час електронної реєстрації в садки благодійні внески НЕ СПЛАЧУЮТЬСЯ. - Вихователям і вчителям КАТЕГОРИЧНО заборонено збирати кошти з батьків і приймати від них готівку. - з 1 січня 2014 року фінансування позашкільних закладів має відбуватися з 1го кошика (тобто захищена стаття бюджету). Це означає, що батьки не повинні будуть платити за заняття дітей у палацах, студіях, клубах комунальної форми власності.
Пропозиції активістів
- Впорядкувати ситуацію з благодійними внесками у всіх освітніх закладах міста та області - Не вказувати батькам КОНКРЕТНІ СУМІ благодійних внесків. Батьки самі в праві визначити, скільки коштів вони можуть пожертвувати «на потреби». - Провести круглі столи в усіх освітніх закладах міста і обговорити проблеми батьків разом, щоб знайти спільне рішення та активізувати громадську діяльність в освітній сфері. - Провести навчання членів піклувальних рад та батьківських комітетів (тези навчань будуть визначені після проведення круглих столів)
Матеріал підготовлений групою “Батьківська ініціатива” у мережі ФБ.
