Ще в 2011 році Рівне нський міськсуд своєю постановою зобов’язав управління Пенсійного фонду в м. Рівне здійснити на користь громадянина перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком згідно ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» та провести відповідні виплати за період з 20 січня по 20 липня 2011 року. Отримавши таке рішення суду, що набрало законної сили, та виконавчий лист, пенсіонер звернувся для забезпечення його виконання до місцевого органу Державної виконавчої служби.
5 січня 2012 року державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівне нській області на підставі заяви чоловіка та виконавчого листа відкрив виконавче провадження. Відповідно до законодавства орган ДВС був зобов’язаний забезпечити виконання судового рішення в двомісячний строк. Проте цього зроблено не було. А 27 вересня 2012 року держвиконавець закінчив виконавче провадження у справі пенсіонера. Постанову про це чоловіку було надано лише 27 січня 2013 року. Це позбавляло громадянина можливості оскаржити її.
Чоловік звернувся за юридичною допомогою центру права РОГО «Комітет виборців України». Юристи організації підготували йому адміністративний позов та пояснили, як правильно з ним звернутися в Рівне нський міський суд. Однак у міському суді спочатку протиправно закрили провадження в справі пенсіонера і передали її на розгляд до Рівне нського окружного адмінсуду. Мовляв, саме там має розглядатися така справа.
Тоді юристи Рівне нського КВУ склали чоловіку апеляційну скаргу на таку ухвалу суду першої інстанції. В результаті Житомирський апеляційний адмінсуд став на захист громадянина і направив його справу назад для розгляду по суті до Рівне нського міського суду.
І от нарешті 13 вересня 2013 року Рівне нський міський суд своєю постановою по справі задовольнив позов пенсіонера, визнавши протиправною та скасувавши постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 27.09.2012 року.
«У цій справі суть проблеми полягала в тому, що місцевий орган Пенсійного фонду кошти чоловіку на папері нарахував, але реально не виплатив через відсутність відповідних надходжень з бюджету, – коментує ситуацію виконавчий директор РОГО «Комітет виборців України», адвокат Микола Глотов. – Державний виконавець же закінчив виконавче провадження, мотивуючи тим, що все залежне від нього й управління Пенсійного фонду вони зробили, а тому в невиплаті коштів їхньої вини немає. На жаль, подібні випадки, коли посадовці хочуть підмінити словом «нараховані» поняття «виплачені кошти», останніми роками є досить частими. Проте в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і статті 1 Протоколу 1 до відповідної Конвенції рішення суду є виконаним (якщо мова йде про справи щодо виплати коштів) тоді, коли кошти за ним людині не лише нараховані, але й реально виплачені. Тобто, лише в такому випадку можна стверджувати, що дотримане право людини на справедливий суд. Приклад же пенсіонера підтверджує те, що в нашій державі відстоювати свої права, хоч і інколи важко, але реально і варто. Адже лише такими діями можна законно відбити в деяких несумлінних чиновників бажання не виконувати в повній мірі покладені на них обов’язки».
