— Обзивають мене, сміються з мене, прозивають, - каже Софія, яка хворіє на менінговірусний енцефаліт. — Куди б я не йшла всі сміються з мене. Одного разу у дворі я хотіла з подружками погуляти, а прийшли якісь хлопці почали на мене пальцями тикати, сміятися – мені не приємно це слухати і дивитись. Товаришує Софія лише з меншими дітьми чи сестрою близнючкою. Однолітки з неї насміхаються. Адже у результаті страшної хвороби у дівчинки інколи бувають напади агресії. У школу йде лише у супроводі мами і навчається за індивідуальним планом. — Деколи я забуваю, не можу все запам’ятати, що вчитель розповідає і забуваю, - говорить Софія. — Почула тему уроку і її відразу треба питати, бо через годину вона все забуває,— бідкається мама дівчинки Алла Гурина. Софія народилась здоровою дитиною. Коли їй було вісім захворіла на звичайне ГРВІ. З високою температурою та судомами її госпіталізували до обласної дитячої лікарні. Там за словами мами, медики довго не могли встановити дитині діагноз. У результаті сказали – судомний синдром. — Моя дитина весь час бачила - що до неї йшли ангели, у неї почалися психічні розлади. Я питала що з моєю дитиною? Тому що при судомному синдромі не може бути щоб дитина не впізнавала людей. Вони тільки знизували плечима, — розповідає Алла Гурина. Мама каже, дівчинці ставало все гірше. У результаті її поклали у реанімацію. Дочка була на межі життя та смерті. — Коли моя дитина була у важкому стані - нею ніхто не цікався, тільки викликали чергових педіатрів, вони приходили закапували її сібазоном, — продовжує мама. — Тому що дитина через кожних 10 хвилин судомила, висока температура. Ніхто мені не пояснював, що з дитиною відбувається. Це така хвороба. Яка хвороба? Судомний синдром – це не є хвороба. Дитині було все гірше і через декілька днів вона була вже в комі. Лише тоді медики рівненської обласної дитячої лікарні спохватилися, каже Алла Гурина, та вирішили везти дитину до столиці. Там відразу і встановили діагноз – вірусний енцефаліт тобто запалення головного мозку. — Коли ми приїхали до столиці, до нас у швидку вийшли лікарі подивитись дитину і завідуюча покрутила пальцем біля голови і сказала що це у вас там у Рівному за лікарі, що у такому стані і у таку дорогу пустили дитину. Вони були настільки здивовані і сказали: "Мама ви у любу хвилину могли втратити свою дитину. Вони дивлячись на дівчинку відразу поставили діагноз – вірусний енцефаліт, а нам, коли ми їхали, сказали це епісиндром". Дівчинка місяць лікувалась у столиці. Дитині стало краще, але хвороба не відступила. Залишились судоми. Софія не пам’ятала нікого з рідних. У суспільстві поводила себе як дикунка. Всьому вчилася з початку. — Вона не пам’ятала ні брата старшого, ні сестри, поки їх не побачила, — говорить мама. — До мене казала, а ти хто така? Навіть мене не впізнавала. З пам’яттю стали проблеми. Брала олівця в руки зошит і не знала, що це таке – ми все починали з початку. Дитина отримала інвалідність. Два рази на місяць потребує лікування. Їздить до Харкова. Мама винить медиків рівненської обласної дитячої лікарні у тому, що її дочка стала інвалідом. — Коли мою дитину недогледіли в обласній лікарні переді мною навіть ніхто не вибачився, хоча за десять днів довели дитя до коми. Повністю звинувачую лікарів неврологічного відділенні у тому числі завідуючу у неналежному лікуванні моєї дитини. Можна було на перших днях, коли ми поступили, відразу нас направити у Київ і зараз у нас стільки б ускладнень не було. У лікарні маленьку пацієнтку пам’ятають. Втім, розповісти історію хвороби чи хоча б те як проходило лікування - завідуюча неврологічного відділення відмовилась. — Це треба робить таку велику бучу? У мами є епікриз, ви беріть читайте і будете знати, з якого по яке число лежала. Для чого я маю це розказувать! Я не публічна людина і на камеру нічого коментувати не буду, знаючи цю маму і маючи через неї купу проблем. В обласному управлінні охорони здоров’я своїх колег-медиків виправдовують. Мовляв, хороших фахівців у неврологічному відділенні вистачає. Тому дівчинці надали всю потрібну кваліфіковану допомогу. — Їх приблизно сьогодні сім неврологів в обласній дитячій лікарні, — коментує начальник обласного управління охорони здоров’я на Рівне нщині Віталій Бойко. — І можу вас запевнити, не з моїх слів а зі слів наших колег – всі лікарі є дуже професійними і завідуюча у тому числі Грицило і молодші. Матір хворої дівчинки звернулась зі скаргою на лікарів у прокуратуру. Там вини медиків не знайшли. — Прокуратура міста тоді відмовила у порушенні кримінальної справи. А жінка її не оскаржила не до нас ні до суду хоча мала право, — каже прокурор Рівне нської області Василь Присяжнюк. У прокуратурі додають, що люди часто звертаються до них зі скаргами на медиків. Втім довести провину лікарів вдається рідко. У даній ситуації радять жінці написати заяву повторно. — Призначать медичну експертизу, — коментує прокурор Рівне нської області Василь Присяжнюк. — Вона може дати причину захворювання. Якщо збереглась документація буде видно як її лікували. Не встановлений діагноз не є кримінальним переслідуванням, а от неправильне лікування – це вже є кримінальний злочин. Обіцяє розібратися у даній ситуації і начальник обласного управління охорони здоров’я. Щоправда лише після звернення скаржниці. — Мама звертається з клопотанням, ми створюємо робочу групу із залученням інших фахівців і тоді будемо розглядати, чи є вина лікарів, — пояснює начальник обласного управління охорони здоров’я на Рівне нщині Віталій Бойко. Поки мама дівчинки намагається добитися правди, а медики та прокуратура – знайти винного, 14-річна Софія мріє лише про одне аби стати здоровою і не бути вигнанцем серед однолітків.
