За словами керівника експерименту доцента Грега Аппельбаум (Greg Appelbaum), геймери бачать світ трохи інакше. І це особливе бачення допомагає отримувати значно більше інформації з візуальних образів. Простіше кажучи, геймеру достатнього легкого погляду на предмет, щоб зібрати про нього максимум інформації та прийняти рішення про те, як чинити далі. Люди, які не мають великого досвіду гри, на ці ж операції витрачають помітно більше часу.
До речі, організатори експерименту відзначили, що знайти “негеймера” серед сучасних студентів виявилося досить складно. Виходить, що сучасні молоді люди в основному уважні і швидко приймають рішення.
Учасникам експерименту – 125 студентам, геймерам і “негеймерам” – пропонувалося під час тесту запам’ятовувати розташування букв на екрані, які з’являлися всього на десяту частку секунди. Потім з інтервалами від 13 мілісекунд до 2,5 секунд спалахувала стрілка. Вона вказувала в ту частину екрану, де була літера, а студенти повинні були відповісти, яка саме буква там була. У кожному часовому інтервалі кращі результати показували саме любителі ігор. При цьому обидві групи показали виявили однакові результати при згасанні пам’яті.
Попередні дослідження показали, що геймери швидше реагують на зорові подразники і можуть одночасно відслідковувати більше елементів, у порівнянні з тими, хто іграми не захоплюється. А безпосередньо в іграх, особливо в шутерах від першої особи, досвідчені гравці дуже швидко ідентифікують персонажів – “поганий” – “хороший”, моментально приймають рішення – рухатися вправо або вліво.
Таким чином, Аппельбаум резюмує, що досвідчені гравці з часом вдосконалюють навички роботи з візуальними образами і тому їм треба набагато менше часу і інформації, щоб прийти до якогось висновку, прийняти рішення. Геймери дуже швидко аналізують візуальну інформацію, отже їм вистачає менше часу і даних для початку дії. Найголовніше, дуже часто це вірна дія, адекватна ситуації.
Дослідники визначили три можливі причини такої поведінки геймерів: вони краще бачать, вони довше зберігають у пам’яті візуальні образи, вони вдосконалюють своє вміння швидко приймати рішення. Аппельбаум ж вважає, що довгострокова пам’ять тут не при чому – тест довів, що забувають вони все так само швидко. А ось два інших твердження можуть виявитися життєздатними. Зараз дослідники мають намір продовжити тести. Цього разу планується вивчити мозкові хвилі за допомогою МРТ, щоб побачити, як саме мозок геймера вчиться працювати з візуальними образами.
Таким чином, відеоігри – це не просто приємне проведення часу. Черговий тест показав, що вони дійсно вдосконалюють роботу мозку, а значить, їх можна використовувати в якості тренажера для людей деяких професій. Уважність і вміння швидко приймати рішення – навички корисні, наприклад, для військових, пілотів, водіїв транспорту та багатьох інших. Так чому б не додати в програму тренування кілька годин відеоігри?
Цікаво, що в останні роки люди в зонах військових конфліктів по можливості проводять за відеоіграми майже весь вільний час, наприклад американські солдати в Афганістані грають у відеоігри цілими підрозділами, грають майже весь вільний час, коли не сплять, хоча у них є вибір розваг, зокрема інтернет. Не виключено, що мозок заохочує проводити корисні тренування, які можуть врятувати життя в реальному бою.
