Усі вади й особливості розвитку — геть. Навчання дітей із особливостями у звичайному колективі загальноосвітньої школи — кращі ліки. У цьому переконані батьки дітей із діагнозом аутизм. Серед однокласників, вони починають реагувати на колектив та охочіші до контактів. Досягнути цього удома — справжня "Сізіфова праця".

На університет для дорослих, перетворилася на два дні рівненська 19 загальноосвітня школа. Тут ділилися досвідом та навчалися усі причетні до виховання дітей із особливостями. На тренінг з Нетішина приїхала мама хлопчика із діагнозом "аутизм". Її син у 4-му класі. Ці роки у колективі, каже, позитивно вплинули на дитину.

Та от тільки українські школи розраховані на звичайних дітей. І навіть попри старання окремого колективу, отримати усе необхідне особлива дитина, тут не може. Як адаптація дітей із особливими потребами відбувається у Сполучених штатах, розповісти до Рівного приїхала доктор психологічних наук Тетяна Скрипник. У американських школах в інклюзивному класі, каже, працює два вчителя: один загальної освіти, інший — спеціальної.

Про стількох фахівців, які займаються розвитком дитиною, рівненські сім'ї можуть тільки мріяти. Усіма дітьми займається, традиційно, лише один вчитель. У міських школах нині працює три інклюзивні класи. В управлінні освіти задумалися про допомогу. Але, навіть, таку потрібну посаду асистента вчителя, ввести не так просто.

Те, що навчання у звичайній школі — ліки, переконалося подружжя Корсунів. Їхній син — першокласник. Його постійно займаються його адаптацією та розвитком. Влітку організували Всеукраїнський табір для батьків та дітей із такою ж проблемою. Нині радіють: літня підготовка до школи та перші 2 місяці у колективі дали свої результати.

Педагоги, кажуть, хочуть працювати та допомагати таким сім'ям. Але не завжди до кінця знають і вміють як це робити. Нинішній курс, зізнаються, підштовхнув до вдосконалення.

І педагоги, і батьки перевпевнилися, майбутнє їхніх особливих дітей залежить від їхньої співпраці.