Тиждень без пам'яті. Юнак орієнтовно 20-25 років чекає поки його упізнають або розшукають рідні. Його спогади починаються із ранку минулого понеділка. Як та де жив до того, він, каже, не пам'ятає. Не може пригадати й свого імені та прізвища.

Можливо одне із цих імен належить його матері, сестрі чи коханій. Хлопець каже, нічого про себе не пам'ятає. А названі жіночі імена йому знайомі та подобаються. Своє життя він пригадує із минулого понеділка, коли на світанку опритомнів у парку на "Ювілейному" й помандрував у пошуках допомоги.

Його підібрала швидка. Спершу юнака обстежили у міській лікарні. На рентгені — жодних ушкоджень, запевняє заввідділенням "Центру психічного здоров'я". Тепер він — його пацієнт. За тиждень перебування хлопця у медзакладі, лікар запідозрив, що втрата пам'яті може бути удавана. Повна амнезія, стверджує психіатр, вкрай рідкісне явище. До того ж, для повної втрати пам'яті, у цьому випадку, Олександр Воронцев не бачить підстав.

У лікарні хлопця нарекли Андрієм. На скільки часу він тут затримається залежить не тільки від лікарів, а й від міліції. Та за сім днів його повної чи удаваної втрати пам'яті, ні в одних, ні в інших, жодних зачіпок. Допомогти із розшуком зниклого родича схожого на Андрія до рівненської міліції не зверталися.

Хлопець сподівається, коли-небудь таки зустрітися із рідними.