Сьогодні кількість вояків з обох сторін однакова. Однак, як і тоді, червоноармійцям не вдалося розбити повстанців. Останні вирвалися з оточення і майже весь особовий склад зумів покинути місце бою. Воїн Української Повстанської армії Микола Качановський ледь не єдиний свідок подій 44-го. До сьогодні пам'ятає кожну деталь кривавого побоїща. Тоді ж втратив втратив рідного брата та сестру. Ветеран впевнений, упівців не оточили б якби не зрадник.
Сьогодні, усе як і тоді, каже Микола Качановський. І сам хотів взяти участь у показовому бою, однак через вік йому відмовили. Натомість молоді хлопці, з радістю погодились воювати.
Подібне відтворення у Гурбах відбулося вперше. Усе для того, кажуть організатори, аби люди знали свою історію. Особливо підростаюче покоління.
Та найголовніша мета дійства, аби ветерани з обох сторін потиснули руки один одному. Втім, кажуть реставратори бою, поки тодішні вороги до цього не готові. А тим часом сотні українців, незважаючи на холодну погоду та дощ, приїхали вшанувати пам'ять тих, хто поліг на полі того бою.