На Рівненщині посівна кампанія проходить в умовах серйозних викликів. До вибагливих погодних умов, як-от нічні заморозки та сильні вітри, що висушують ґрунт, додалися гострі економічні та кадрові питання, зумовлені війною.

Про те, як аграрний сектор області долає труднощі та яку допомогу отримує, в етері програми «Без цензури» на телеканалі «Рівне 1» розповіла директорка департаменту агропромислового розвитку Рівненської ОВА Надія Переходько.

Найгострішим питанням цієї весни став кадровий дефіцит адже багато трактористів та комбайнерів сьогодні захищають Україну в лавах ЗСУ. Щоб вирішити цю проблему, аграрії області активно співпрацюють із центрами зайнятості. На базі навчальних центрів створюються спеціальні групи для оперативної перекваліфікації та підготовки нових кадрів.

Щодо залучення жінок до керування тракторами чи комбайнами, то на Рівненщині це поки що не стало масовим явищем. Очільниця профільного департаменту Надія Переходько коментує ситуацію з кадрами так:

«Сьогодні є можливість направити людину на навчання, щоб замінити механізатора, який пішов до лав ЗСУ. Процес іде, групи набираються. Масового залучення жінок до робіт, які раніше були суто чоловічими, немає. Вони замінили чоловіків на деяких процесах у харчовій промисловості, але на тракторах чи комбайнах — ні».

Які умови бронювання працівників діють для аграріїв Рівненщини?

Щоб зберегти критично важливі кадри для проведення польових робіт, для аграріїв регіону діють встановленні пільгові умови бронювання. Окрім загальнодержавних вимог, серед яких відсутність податкових боргів та середня зарплата не менше 2,5 мінімальних, діє важливий регіональний критерій: фермер повинен мати в обробітку не менше 40 гектарів землі та офіційно зареєстрований КВЕД сільськогосподарської діяльності. Це дозволяє добросовісним платникам податків забронювати себе або працівників.

Труднощі в аграріїв пов’язані не лише з нестачею кадрів, а й із фінансуванням. Здорожчання матеріально-технічних ресурсів, особливо імпортних добрив та пального, суттєво впливає на собівартість майбутнього врожаю. Якщо великі підприємства закупили пальне заздалегідь, оскільки це вигідніше, то невеликі господарства не можуть цього зробити, адже не мають власних потужностей для зберігання.

Для їхньої підтримки наприкінці березня на рівні області затвердили програму, за якою малим виробникам (що обробляють від 10 до 500 га) компенсують 15% вартості дизельного пального, але не більше 200 тисяч гривень на один суб'єкт господарювання. Попри фінансовий тиск, аграрії налаштовані рішуче. Надія Переходько підкреслює:

«Для тих, хто не придбав пальне вчасно, здорожчання фінансово відчутне по собівартості продукції. Посівна аграріями буде проведена, ніхто не відмовився сіяти через певне здорожчання пального, але це буде відображатися на собівартості вирощеної продукції».

Надзвичайно затребуваною залишається і державна програма «Доступні кредити 5-7-9%». Станом на цей час аграрії Рівненщини вже залучили майже 600 мільйонів гривень кредитних ресурсів для проведення робіт.

Крім того, започатковано державну програму страхування посівів озимих культур, а саме пшениці, жита та ячменю, у межах якої держава компенсує 45% страхового внеску.

Також бізнес активно користується грантами на будівництво сховищ для овочів та фруктів — тепер подаватися на цю програму можна для об'єктів місткістю всього від 500 тонн, тоді як раніше вимогою було мінімум 3000 тонн.

Попри всі виклики, жодне господарство в області не відмовилося від планів виходити в поле. Посівна триває у штатному режимі, і за прогнозами профільного департаменту, середньостатистичні показники врожаю Рівненщина забезпечить у повному обсязі.

Рибак Анастасія