У Дубні відбувся регіональний форум «Лабораторія партнерства. Від ідеї до запуску: як розвивати соціальне студентське підприємництво разом»

У форумі взяли участь представники з різних регіонів України: Рівненської, Тернопільської, Львівської, Запорізької, Полтавської, Дніпропетровської, Кіровоградської, Донецької, Черкаської та Київської областей. Географія учасників охоплює як невеликі громади, так і обласні центри, що підкреслює актуальність теми для різних рівнів розвитку територій.

Важливою частиною форуму стало занурення учасників у контекст соціального шкільного та студентського підприємництва і його ролі у повоєнному відновленні України. Саме цей блок допоміг сформувати спільне розуміння того, чому розвиток підприємницького мислення серед молоді сьогодні є не просто актуальним, а стратегічно необхідним.

З цією метою до участі було запрошено експерта — Артема Корнецького, доктора філософії, доцента Українського католицького університету, який представив міжнародний проєкт «STUDBIZ», його результати, досягнення та ключові виклики. У своєму виступі він наголосив на тому, що сучасна освіта має виходити за межі теорії та створювати можливості для практичного досвіду, який формує у молоді підприємницьке мислення, відповідальність і здатність діяти у своїх громадах.

“Дуже важливо давати молоді вибір: ти хочеш працювати на себе чи працювати на когось?”, - наголосив Артем Корнецький під час дискусійної панелі. Заклади освіти у цьому процесі стають безпечним середовищем для перших спроб — місцем, де можна тестувати ідеї, помилятися, брати на себе відповідальність і поступово розуміти свої сильні сторони. Саме тут молодь отримує шанс спробувати різні ролі — від підприємця до члена команди — і усвідомлено обрати свій подальший шлях.

Під час панельної дискусії «Виклики сучасної освіти та роль неформальної освіти у розвитку студентів», модерованої Вікторією Костюк, учасники — Артем Корнецький, Мар?яна Мальчик, Євгенія Срібна та Оксана Романович — обговорили не лише зміни, які потрібні в освіті, а й ключові компетентності, яких бракує молоді сьогодні. Одним із важливих висновків стало розуміння, що не всі мають ставати підприємцями, проте вміння працювати в команді є базовою навичкою для кожного. Учасники відзначили, що сучасній молоді часто легше діяти самостійно, ніж будувати спільну роботу з іншими — домовлятися, розподіляти відповідальність і рухатися до спільного результату. Саме тому неформальна освіта та практичні формати, такі як соціальне підприємництво, відіграють важливу роль у розвитку цих навичок через реальний досвід взаємодії.

Блок коворкінгу «Як працює соціальне підприємництво в освіті: досвід, роль кураторів і реальні виклики», модерований Вікторією Костюк, став простором відвертої розмови про практичний бік впровадження таких ініціатив. Лілія Коновальчук, Оксана Гоженко та Стефанія Манько поділилися досвідом супроводу соціальних шкільних і студентських підприємств, розповіли про перші кроки команд, роботу з ідеями та процес формування відповідальності у молоді.

Учасники наголосили, що роль куратора виходить далеко за межі організаційної підтримки — це постійна робота з мотивацією, довірою та розвитком команди. Водночас було відверто озвучено і виклики: обмежені ресурси, необхідність поєднувати наставництво з основною роботою, а також потребу в підтримці з боку адміністрації закладів освіти.

Під час дискусії було підкреслено, що куратор у цьому процесі — це не лише наставник, а й людина, яка створює безпечне середовище для розвитку молоді. Саме завдяки підтримці дорослих підлітки отримують можливість робити перші кроки, помилятися, вчитися на власному досвіді та не втрачати мотивацію.

Учасники також наголосили на важливості залучення керівництва закладів освіти до таких ініціатив. Підтримка адміністрації створює необхідні умови для розвитку підприємницьких проєктів, допомагає інтегрувати їх у навчальний процес та робить такі ініціативи більш стійкими і довготривалими.

Блок «Голос молоді: соціальне підприємництво як досвід, що змінює підхід до навчання і вибору майбутнього», модерований Анною Костюк, став одним із найщиріших і найвідвертіших на форумі. Захар Петровський та Максим Савчин із Прикарпатського фахового коледжу лісового господарства і туризму, а також Олена Кисіль із Мирогощанського фахового аграрного коледжу розповіли про власний шлях участі в інкубаційних програмах і створення студентських ініціатив.

Серед представлених кейсів — створення студентської пасіки, запуск виробництва свічок із натурального воску, мила ручної роботи та вирощування сукулентів. Водночас учасники відверто говорили про виклики: невпевненість на початку, труднощі у командній роботі, пошук ідей, які справді мають цінність, а також необхідність поєднувати навчання з розвитком власної справи.

Окремо вони поділилися тим, як змінювалося їхнє ставлення до участі в програмі. Спочатку багато хто сприймав її доволі скептично і не був упевнений, чи дійсно займатиметься соціальним підприємництвом. Втім, після проходження всіх етапів інкубаційної програми це бачення змінилося. Учасники зрозуміли, що розвиток починається там, де виходиш із зони комфорту — у ситуаціях невизначеності й навіть страху. Саме цей досвід допоміг їм повірити у власні сили та зробити перші кроки у створенні власних ініціатив.

Водночас студенти відзначили, що одним із найбільших викликів була і залишається командна робота. Побудувати команду, в якій усі готові брати на себе відповідальність за результат, — непросте завдання, яке потребує довіри, комунікації та спільного бачення. Цей блок ще раз підтвердив, що соціальне підприємництво в освіті — це не лише про створення продуктів чи ініціатив, а передусім про формування зрілої, відповідальної особистості, здатної приймати рішення і діяти.

Форум показав, що соціальне підприємництво в освіті — це не про окремі ініціативи, а про системну зміну підходів до роботи з молоддю. Саме через такі формати формується покоління, здатне не лише адаптуватися до змін, а й створювати їх у своїх громадах.

Організатори події: ГО "Агенція розвитку громад "Інтонація ЗМІН" у співпраці з Дубенською філією та Дубенським фаховим коледжем Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» за підтримки Рівненської філії Асоціації молодіжних центрів України.