Він вважався зниклим безвісти понад дев'ять місяців. Сьогодні Рівне у жалобі схилило голови перед пам'яттю 46-річного солдата Ігоря Сухого. Чоловік загинув ще влітку минулого року на Сумщині, проте лише нещодавно героя вдалося ідентифікувати та повернути рідним для гідного поховання. Про шлях воїна, який понад усе любив свою сім’ю та рідну землю — дивіться далі.

Майдан Незалежності у Рівному знову в квітах та сльозах. Місто прощається з Ігорем Сухим. Його шлях до цього дня був занадто довгим — від фатального бою на Сумщині 1 липня 2025-го до сьогоднішнього повернення додому «на щиті».

Ігор народився у селі Великий Шпаків, проте все життя прожив у Рівному. Тут навчався, працював, створював сім'ю. Колеги з підприємств, де він працював роками, згадують його як людину слова та майстра на всі руки.

У січні 2025-го Ігор став до лав Збройних сил. Дружина згадує: чоловік ніколи не скаржився, сприймав службу як обов'язок. Понад усе він хотів, аби його сини жили під мирним небом. Сусіди у Рівному та у рідному селі в один голос кажуть: він був душею компанії та надзвичайно доброю людиною.

Після загибелі воїна тривали місяці болісної невідомості. Лише ідентифікація тіла поставила крапку у довгих пошуках. У захисника залишилися двоє синів, дружина, батьки та брат. Поховали військовослужбовця на Алеї Героїв кладовища «Нове» в обласному центрі.