Волонтерять майже всім селом. Йдеться про село Карпилівка, що на Рокитнівщині.
Так, стараємось допомагати військовим. Є потреби. Залишаємся небайдужими, - каже волонтерка КАРОЛІНА АНТИКАЛО.
На території місцевого дому молитви робота не припиняється від початку повномасштабного вторгнення. Там печуть хліб та інші домашні смаколики, якими потім частують військових та цивільних на фронті.
Сьогодні ми печемо хліб, пироги - солені, з м`ясом, ну так хліб.
Окрім того, що громада передає на схід уже готову продукцію, вони ще й час від часу приїздять туди та годують місцевих гарячими стравами.
Я їздила вже неодноразово, багато разів - готували їсти, як для військових, так і для цивільних. Розвозили паски, роздавали військовим. Готували плов, картоплю, пончики весь час жарили, були і солодкі і солоні, і борщ. Ну бувало там суп, як коли, - розповідає МАРІЯ ГРИГОРЧУК, теж волонтерка.
Саме через таку волонтерську діяльність село стало відоме чи не на всю Україну.
Було декілька разів, питали звідки, казали, що з Карпилівки. Чули. Навіть Дмитровича в більшості пізнають, що він їздить. Кажуть Дмитрович з Карпилівки. Що Карпилівка допомагає, допомогу возить і на схід і так, - каже КАРОЛІНА.
До слова, підтримувало село бойовий дух військових та цивільних на фронті ще з 2014 року. А з 22-го допомога посилилась.
Ми більше всього то це ми просто слово підтримки для хлопців і кормить. Кормить і це давали їсти, варили, ми починаєм з 7 ранку, ми вже виїжджаєм туди на перехрестя де найбільше поток є військових, ми стаєм і просто варим їсти. Люди вже знають, вони вже з ранку самого приїжджають на 9 годину. І там вже все в нас кипить, вже все гаряче. І столи стоять, хлопці сідають, їдять. От тим чим ми могли тим підтримували. Трошки дух їхній, настрій їх, - розповідаж волонтер ВОЛОДИМИР БРИЧКА.
Не лише продуктами харчування волонтери допомагають жителям сходу, а й намагаються закривати ще й різні гуманітарні потреби як військових так і цивільних.
Бувало, що й купляли і техніку і квадроцикли і буси заганяли для хлопців щоб мали, де бачили гостру необхідність теж не проходили мимо. Просили людей, організовували збір і закуповували. І це приходилось робить. Все, що могли так і старалися, - каже ВОЛОДИМИР БРИЧКА.
Не аби яку роль в допомозі відіграють і закордонні благодійники.
Багато одежі ми отримали. Дитячий, жіночий ми оставляєм, а чоловічий возим туди. Бо там практично військові тоже практично в цивільному ходять, скрізь, де не на позиціях то вони ходять в цивільному...Дядько привіз 12 тисяч таких, каже я вам жертвую на Україну, везіть, вони і до тіла файні і новенькі... Вислали нам цілих пів контейнера одних памперсів для дорослих. Це те, що ми маєм завезти трошки по госпіталях, де лежачі хлопці, маєм роздать, та й тут літнім людям роздаємо.
На початку ж великої війни Володимир разом з однодумцями евакуювали близько 3 тисяч людей із зон бойових дій. Наразі ж підтримують бойовий дух військових та цивільних гарячими стравами, домашніми смаколиками та іншими необхідними речима.