На Рівненщині віддали останню шану загиблим захисникам – рівнянину Денису Медведюку, Юрію Кучеруку з Малолюбашанської громади, Назару Дрозду з міста Дубно, Олександру Юрцуню з Повчанської ТГ та Василю Голоюху з Млинівщини.

Денис Медведюк народився 18 травня 2002 року в Запоріжжі. Ще у дитячому віці разом з родиною переїхав до Рівного. Чоловік закінчив Одеську академію сухопутних військ на факультеті підготовки спеціалістів військової розвідки та Сил спеціальних операцій. З початком повномасштабного вторгнення Денис долучився до лав ТрО «Азов» Київ, а згодом – до 3-ї окремої штурмової бригади. Брав активну участь в обороні Київщини, виконував бойові завдання на території Запорізької та Донецької областей. З січня 2025 року продовжив службу в Окремому центрі спеціальних операцій «СХІД» імені князя Святослава Хороброго на посаді старшого оператора групи спеціального призначення загону спеціальних операцій. За проявлену мужність і сумлінну службу був нагороджений численними нагородами. Зокрема, відзнакою Президента «За оборону України». 19 серпня 2025 року 23-річний сержант Денис Медведюк загинув під час виконання спеціального завдання у брянській області на території держави-агресора. Тривалий час воїн вважався зниклим безвісти – лише нещодавно його тіло ідентифікували.

Юрій Кучерук народився 20 квітня 1991 року в місті Костопіль. Маючи досвід строкової служби, він чітко розумів свій обов’язок перед Батьківщиною. Від 2 травня 2024 року захисник боронив українську землю у лавах Збройних сил України, де виконував складні завдання на посаді оператора безпілотних літальних апаратів. Військовий шлях воїна став прикладом справжнього героїзму: він беззмінно тримав бойову позицію протягом 200 днів, демонструючи неймовірну стійкість під натиском ворога.
На жаль, серце військовослужбовця зупинилося 30 березня 2026 року.

Назар Дрозд народився 21 січня 1992 року у місті Дубно. Захисник уклав контракт із Збройними силами України влітку 2018 року. У 2022 році після проходження навчання військовослужбовця призначили на посаду сапера, а згодом він став командиром інженерно-саперного взводу, був молодшим лейтенантом. Воїн брав участь у бойових діях на Донеччині, Сумщині та Харківщині. Неодноразово мужньому воїну доводилося евакуйовувати з поля бою поранених та полеглих побратимів. За час служби Назар отримав низку відзнак та нагород. Нещодавно захисник одружився. Разом з дружиною, теж військовослужбовицею, перебували на передовій - спільно захищали Україну.

Олександр Юрцунь народився 8 серпня 1989 року у селі Підбрусень Повчанської громади. Захисник обрав медицину своїм життєвим покликанням - закінчив Дубенський медичний коледж, працював за фахом. На початку повномасштабного вторгнення в березні 2022 року добровільно приєднався до лав Збройних сил України. Служив бойовим медиком взводу, був сержантом. Воїн рятував побратимів на різних напрямках фронту, зокрема під Бахмутом, на Донеччині та Харківщині. За мужність, самовідданість, вірність військовому обов’язку та порятунок життів Олександр Юрцунь був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України», відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «За збережене життя» та відзнакою Православної Церкви України «За жертовність і любов до України».

Життя воїнів-побратимів з 47-ї окремої інженерної бригади Сил підтримки ЗСУ Назара Дрозда та Олександра Юрцуня обірвалося 27 березня 2026 року під час виконання бойового завдання на Харківщині.

Василь Голоюх народився 12 лютого 1997 року, проживав у селі Озліїв Млинівської громади. Воїн служив на посаді оператора безпілотних літальних апаратів 3-го відділення безпілотних систем мінування взводу інженерних безпілотних наземних систем роти безпілотних наземних систем. 22 червня 2025 року військовослужбовець зник безвісти під час виконання бойового завдання внаслідок проведення штурмових дій ворога поблизу села Новоукраїнка на Донеччині. На жаль, у березні ДНК-експертиза підтвердила смерть захисника. Воїн загинув під час виконання бойового завдання із захисту незалежності та територіальної цілісності України. Йому назавжди залишиться 29 років…