Мільйонні перегляди, кримінальне провадження та публічна сповідь, що розколола глядачів. Історія 22-річного Дмитра, у якого мама забрала 4 мільйони «полонених» гривень, отримала несподіване продовження. Мати бійця, яка досі мовчала, надіслала письмову відповідь. Вона стверджує: гроші вкладала у спільний дім, а сина виписала з будинку «на емоціях». Подробиці - далі.

Після розголосу на телеканалі «Рівне 1» Людмила Панчук, мати полоненого та військового Дмитра, вирішила перервати мовчання. У письмовому коментарі жінка запевняє: сина з полону чекали, а гроші не крали, а «інвестували» у його ж майбутній комфорт — ремонт будинку. Мовляв, робила все на законних підставах. Також зі слів Людмили, частину коштів вона витратила на лікування. Жінка додає: зараз вона за кордоном, бо бореться з тяжкою хворобою. На її думку родинний конфлікт стався через дівчину Дмитра.

Повний текст письмового коментаря пані Людмили ми публікуємо на сайті телеканалу "Рівне 1" до цього матеріалу.

Ніколи не думала, що буду у подібній ситуації. Цей внутрішній сімейний конфлікт набрав шаленого розголосу, та факти викладені у ЗМІ абсолютно не відповідають дійсності.

Весь цей час перебування Дмитра у полоні, я , мати та його рідна сестра робили все що тільки можливо. Абсолютно всі структури були повідомлені, подані заяви. Неодноразово писалися листи через «Червоний Хрест». Також напередодні повернення сина мали можливість написати листи через волонтерку Аміну Іванченко inast: ___ivanchenko_a.s___ (Сподіваюся, що не стане проблемою це підтвердити).

Його повернення стало великою радістю. Дмитро пройшов початкову реабілітацію, під час якої познайомився з дівчиною та закохався. Після закінчення реабілітації перше, куди він поїхав, — до неї у Київ, а вже потім додому.

Відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до членів сімей військовослужбовців, які захоплені в полон, відносяться батьки. Згідно наказу командира військової частини А0284 з червня 2022 року по січень 2025 року мені виплачувалося грошове забезпечення, на законних підставах , як і багатьом іншим членам сімей, яких спіткала така біда.

По поверненню Дмитра , я йому сказала відразу, що будинок, буде належати йому, оскільки робила все для його комфорту та всі кошти вклала у будинок де ми жили : перекрила дах, добудувала кухню, зробила ремонт та придбала у кімнату сина все як він хотів, ми його всі чекали. Я сподівалась на те, що зустріну з сином у цьому будинку спокій та старість.

Це його дім, та я наполягла на тому, аби він взяв ключі, які наразі перебувають у нього (попередньо даю відповідь на питання: замки ніхто не змінював, і він у будь-яку хвилину може потрапити в дім).
Проте, Дмитро сказав що ми ніхто йому не потрібні, йому це все не потрібно, він хоче жити в Києві зі своєю дівчиною, та йому потрібні всі гроші . В розпачі я пішла і зняла його з реєстрації , навіть не могла подумати що ця ситуація може так обернутись.

За цей весь час у мене розвинувся цукровий діабет, тому я вимушена постійно бути на медикаментозних препаратах. Згодом виявили злоякісну пухлину в нирці, з якою, на жаль, майже нереально боротися. Тому я прийняла рішення поїхати на певний час за кордоном , щоб заробити кошти на операцію. Підтвердження цьому всьому теж є.

Можливо, це неправильно, що я вкладала гроші, аби покращити наше житло , йому б там дійсно було комфортно, добре і аби він почував себе захищеним. Можливо, було неправильним і те, що якісь кошти пішли мені на лікування, жодних доходів , в тому числі пенсії - я не маю, але якщо син так вирішив – я звісно буду віддавати ці кошти , можливо хоча б частину коштів візьму в борг . Дуже сподіваюсь що наш сімейний конфлікт все таки вирішиться, ми родина і так не має бути, рідні люди мають підтримувати один одного.

Як би там не склалось Дмитро мій син, справжній герой України, та я пишаюсь його мужністю. Сподіваюсь з часом він все зрозуміє. Я впевнена що він нічого поганого про мене не говорив, поділився нашим сімейним конфліктом, а його слова перекрутили і зробили сенсацію про крадіжку матір’ю коштів.

«23» лютого 2026 року

З повагою, Панчук Людмила Миколаївна

В той же час, Дмитро, який зараз знову на передовій, на заяву матері реагує стримано.

Вони цей будинок, ну, тіпа мені хотіла отдати. Там по суті живе сестра жила з своїми дітьми. І, ну, тобто, я не знаю, як він до мене мав перейти, коли я мав продовжувати і службу, і все. І те, що вони мене говорять, чому вони мене виписали на емоціях, те, що мені сказали, то, ну, можна так сказати, тоже все фальсифіковано, із-за того, що я дзвоню до голови сільради, вона мені говорить: "Прийшла сестра, по відношенню мене начали виписувати з квартири. З приводу того, що йому не треба, він так сказав, бо він іде дальше служити, - каже військовий.

Дмитро додає, гроші, які надсилала бригада матері були з чітким формулюванням "заробітна плата".

Те, що вона мала отримувати, та вона мала отримувати їх, але вона мала тратити їх на користь. У нас не держава не, так сказать, не захищає таких військовослужбовців, які після полону в таких випадках. А це дуже прикро. Вони зробили закон 50/50 все рівно, ці кошти 50 чи 25 даже, якщо будуть відсотків давати від заробітної плати, це все рівно, ну, кошти військовослужбовців. Є багато рідних, які просто привласнять і забудуть про це, що тіпа він в них був, - каже Дмитро.

Дмитро зізнається, що після розголосу цього сімейного конфлікту він відчув, що має підтримку і зможе досягти справедливості. Також військовий просить підтримати збір його підрозділу ось за цими реквізитами IBAN UA 13 322001 00000 2620 0375 9336 30

На разі досудове розслідування триває, правоохоронці продовжують збирати всю необхідну інформацію. Відомо, що на житло і банківський рахунок матері Дмитра накладено арешт. Ми ж і надалі слідкуватимемо за перебігом подій.