Олександр народився і виріс у Сарнах, навчався у Сарненській гімназії № 5. Тут минули його дитинство й юність, тут сформувався його характер — щирий, відкритий, працьовитий. Він був людиною, на яку можна покластися: люблячим чоловіком, турботливим батьком, добрим і уважним до тих, хто поруч.
Працюючи на СТО у Києві, Олександр здобув щиру повагу колег — за професіоналізм, порядність і людяність.
Коли війна увірвалася в життя країни, він не зміг стояти осторонь. Спершу допомагав як волонтер — ремонтував автівки з передової, повертаючи їх у стрій, щоб вони знову могли служити захисникам і рятувати життя. Для Олександра це було не просто роботою — це був його спосіб бути корисним, бути потрібним.
Згодом Олександр зробив свій свідомий вибір — став до лав Збройних Сил України. Служив водієм десантно-штурмового відділення військової частини А7788. Без гучних слів, із внутрішньою гідністю, він чесно виконував свій обов’язок перед державою та народом.
У лютому 2025 року зв’язок з Олександром обірвався. Довгі місяці рідні жили в очікуванні, між надією і молитвою, тримаючись за кожну думку про можливе повернення.
У січні 2026 року стало відомо про його загибель. Олександр віддав своє життя 13 лютого 2025 року, захищаючи Україну, її свободу і майбутнє.
У Героя залишилися дружина Ольга та маленький син Олександр. Для них він назавжди буде люблячим чоловіком і татом — теплим спогадом, силою пам’яті й прикладом справжньої любові.
Громада висловлює щирі співчуття рідним, близьким, друзям і бойовим побратимам загиблого Захисника.
Прощання та поховання відбудуться завтра, 4 лютого.
10:00 — кортеж розпочне рух містом за маршрутом:
Вул. Костопільська → Європейська → Широка → Соборна → Березнева → Польська
10:15 год.- прощання вдома (вул. Польська, 23)
11:00 год.- чин відспівування у храмі Почаївської Ікони Божої Матері (вул. Котляревського)
12:15 год.- поховання на Алеї Героїв (вул. Шарпака)
Зазначається, що час проведення заходів може змінюватися в межах ±15 хвилин.
Читайте також: Рівне попрощається із захисником Тарасом Осмоловим