Війна не закінчується на лінії фронту. Емоційна дистанція, напруга у стосунках і мовчазні травми дедалі частіше стають випробуванням для ветеранів та їхніх близьких. У Сарнах працює сімейний терапевтичний простір, де допомагають не лише тим, хто повернувся з війни, а й тим, хто чекав і чекає вдома. Як тут відновлюють довіру, рівновагу та стосунки — далі в сюжеті.

Тенгіз Баркая родом із Грузії, однак з 1997 року проживає в Україні, згодом пов’язав своє життя зі службою у спецпідрозділі. Під час повномасштабного вторгнення чоловік добровільно став на захист України. Останні бойові завдання він виконував у складі 3-ї окремої штурмової бригади. У 2024 році отримав статус ветерана.

У чоловіка є дружина Анастасія та син Лука. Зізнається війна неминуче залишила слід після себе. З’являється емоційна дистанція, напруга у стосунках, з якими складно впоратися самотужки. За рекомендацією коханої людини звернувся в Сарненський терапевтичний простір, який працює на базі Центру психосоціальної підтримки «Життя».

Сімейний терапевтичний простір це професійне середовище для ветеранів та їх сімей, які прагнуть зміцнити стосунки, відновити емоційну рівновагу. Тут працюють психолог, психотерапевт і фізичний терапевт. Як зазначає директорка центру Оксана Скуловець, першими по допомогу зверталися саме ветерани, а вже згодом — їхні родини.

Центр психосоціальної підтримки «Життя» було створено у серпні 2023. Та вже через 2 роки за підтримки польського посла Пьтроа Лукасевича з'явився проєкт по створенню терапевтичного простору.

Загалом на Центр було виділено 25 тисяч євро, що дало змогу відремонтувати територію, забезпечити обладнанням та повністю створити інклюзивний простір. До слова, таких терапевтичних просторів на Рівненщини діє 4, інші три у Володимирці, Дубно та в Здолбунові.