Оберіг оселі та символ різдвяних свят. В Україні здавна на Святвечір до хати заносять дідух - сніп із колосся, який уособлює достаток, єдність роду та пам’ять про предків. Його ставлять на покуті як запрошення для всієї родини, аби символічно вшанувати померлих пращурів за столом. А вже опісля всіх свят його спалюють на водохреще. Як створюють дідух на Рівненщині знає наша Діана Смірнова.

Оберіг та символ Різдва - Дідух. Це оберіг у вигляді снопа із необмолочених колосків та трав, що символізує дух предків та добробут. Або як його ще називають коляда. Пані Ольга навчилась його в'язати ще з дитинства. Каже відбирала колоски з найкращого збіжжя.

Кладуть також жито для життя, овес, щоб зібрався рід увесь під час Святої вечері. Ольга каже, раніше виготовляли переважно з жита й пшениці, залежно від того яка була багата земля, зараз дідух вже більш осучаснений. Додають квітки, та прикрашають за бажанням.

Ольга каже, для неї важливо, з якою енергетикою людина в'яже дідуха та що думає в процесі. Вже в завершальному етапі плетіння дідуха - знизу часто роблять розгалуження трьох ніжок, зв'язуючи їх та обрізаючи, аби він краще стояв.

На Святу вечерю Кутю із дідухом в хату вносить найменший хлопчик в родині та каже віншування, за це він отримує велику коляду. Дідух ставлять на покуті на Святвечір, символічно вшановуючи померлих пращурів та закликаючи достаток на новий рік.

Того дня Свята вечеря зі столу не прибирається. Дідух зостається в будинку впродовж всіх свят. На водохреще виноситься з хати та спалюється, таким чином відпускаючи душі померлих. Але в деяких регіонах його згодовують худобі.

До слова, у Карпатах дідух могли класти під стіл, а на Закарпатті під сніп ховалася дитина, котра мукала, щоб у новому році добре велася худоба.

Читайте також: На Рівненщині на Святвечір та Різдво прогнозують морози, сніг та ожеледицю