Прощання з Олександром Подвишенним відбудеться у суботу, 13 грудня, о 10:00 на майдані Незалежності у Рівному. Заупокійну службу проведуть у Свято-Покровському кафедральному соборі. Поховають військовослужбовця на Алеї Героїв кладовища «Нове» в обласному центрі.

Олександр Подвишенний народився 14 липня 1993 року у Рівному. Навчався в 11-й школі та Педагогічному ліцеї при РДГУ. Пізніше – в Острозькій академії за спеціальністю «Літературна творчість».

Під час навчання в аспірантурі Олександр досліджував творчість Уласа Самчука. Цікавився журналістикою: дописував у регіональних та всеукраїнських медіа, працював позаштатним кореспондентом газети «День». Паралельно писав вірші – у його доробку три поетичні збірки. У 2017-му стажувався у комітеті Верховної Ради України з питань оборони.

Олександр проходив строкову службу в армії. Був учасником Революції Гідності, пізніше у складі Добровольчого українського корпусу брав участь в антитерористичній операції. Перед початком повномасштабного вторгнення долучився до лав територіальної оборони, був випускником «Вишколу капітанів».

За словами дружини Олександра, захист України він називав своїм обов’язком, а оскільки під його командуванням була ціла рота – усвідомлював ще більшу відповідальність. Цінував своїх побратимів, був товариським, щирим, водночас принциповим та сміливим. До початку повномасштабного вторгнення чоловік вів активну громадську діяльність. Окрім поезії любив спорт, багато читав і подорожував.

Ніколи не здаватися в полон, ніколи не зрадити присягу українській Нації. Тоді, коли важко, коли безвихідь, коли немає надії – боротися і йти всупереч усім але. За нами наші родини, наша Батьківщина, все святе та недоторкане... Здобути, або не бути. Зі щитом, або на щиті. Шлях воїна – це йти до Кінця, – такі слова написав Олександр на своїй сторінці у соцмережі незадовго до останнього бойового виходу.

На жаль, 30-річний капітан Олександр Подвишенний загинув 30 травня 2024 року під час виконання бойового завдання у Херсонській області. Тривалий час боєць вважався зниклим безвісти – лише нещодавно його тіло ідентифікували й передали рідним для гідного поховання.
В Олександра залишилися мама, дружина та рідний брат.